Новини
Культура
Світ-суспільство
Україна-суспільство

«Щедрик» Леонтовича був хітом українських світових прем'єр

23.01.2021 Косянчук Інна 0

Сто років тому, в ніч з 22 на 23 січня 1921 року чекіст убив видатного українського композитора Миколу Леонтовича.

Ілюстрація з Фейсбук-сторінки Тіни Пересунько

Нині відома на увесь світ українська колядка «Щедрик, щедрик, щедрівочка» просто не могла не бути популярною, адже скільки душі, скільки сил і праці вклав у неї композитор Микола Леонтович! Як повідомляв «Погляд», композитор удосконалював «Щедрика» майже 20 років! Це проста мелодія, що складається лише з трьох нот, в обробці композитора отримала нову неймовірну енергетику.

Народився Микола Леонтович на Поділлі. Від батька-священника успадкував гарний голос, любов до музики, український гумор, а від матері - красу і ніжну музичну душу. В родині Леонтовичів завжди звучала музика. Маленький Микола не лише співав, а й диригував своєрідним хором, що складався з брата і сестер. Музично-творча спадщина Миколи Леонтовича, якому доля відвела лише 43 роки - це понад сто творів обробок українських народних мелодій (“Щедрик”, “Козака несуть”, “Дударик”, “Із-за гори сніжок летить”, “Женчичок-бренчичок”, “Гаю, гаю, зелен розмаю“ та інших), хори на слова українських поетів “Льодолом”, “Літні тони”, “Легенда” та “Моя пісня”, незакінчена опера до дитячої казки Б. Грінченка “На русалчин Великдень”, зазначається на Фейсбук-сторінціMiraStudia Модерна Україна.

Та в радянський час влада, замість оцінити геній композитора,  знищила його, як і інших українських митців. Як повідомляв «Погляд», убивцею був чекіст, який приїхав спеціально, щоб убити видатного композитора Миколу Леонтовича, який на той час гостював у батька. Влада вже «вела» композитора і знала, де він перебуває. І підіслала убивцю. До того ж, упродовж десятиліть намагалися «перекинути» це вбивство то на невідомого злодія, то на петлюрівців… І тільки у 90-ті роки минулого століття вдалось дізнатися низку справжніх подробиць…

Убили  композитора на піку творчості, коли його ім’я було вже добре відоме в Україні. Слава вже готувалась гриміти по всьому світу...

У 1922-1924 роках  Українська Республіканська Капела під керівництвом Кошиця  дала майже 200 концертів у 115 містах США. Виступають не лише у найвідоміших концертних залах, але й університетах (Harvard University, Yale University, Cornell University, Purdue University, Princeton University, University of Missouri тощо).

Авторка й кураторка проєкту «100 років культурної дипломатії України» Тіна Пересунько зібрала низку цитат про американський контекст Миколи Леонтовича.  

Так, 5 жовтня 1922 року відбулася прем’єра хору Кошиця в Carnegie Hall у Нью-Йорку. А вже наступного дня нью-йоркська газета «The Sun» написала: «Минулого вечора в Carnegie Hall пройшло палке прийняття Українського Національного Хору. Це був час гарячої сердечності й ентузіазму, що нагріває термометр до кипіння й вибуху. У таких веселих колядках, як «Щедрик», жіночі голоси лунали високо, вишукано і природно... Квіти сипались на сцену... Публіка підтримала прийом великими оваціями. «Щедрик» викликали на біс».

«New York Tribune» через десять днів після прем’єри,  16 жовтня 1922 року, зазначила: «…Засвідчуємо ефект соло у пісні «Щедрик», яка у виконавців була однією з перлин вчорашнього концерту, як і першого концерту хору десять днів тому».

Через пару днів про Леонтовича писатимуть у Вашингтоні:

«The Washington Herald» від  20 жовтня 1922 року написала: «Хто сказав, що дитинство зникає? Український хор продемонстрував, що молодість і безпосередність можуть існувати не лише в людині, але й в націях. Не часто прихильники музики мають таке задоволення. Найпрекраснішою була пісня «Ой пряду» Леонтовича» .

Композитор Девід Стенлі Сміт, декан музичної школи при Єльському університеті 22 жовтня 1922 року після українського концерту в університеті зауважив: «Високий технічний рівень хору і його абсолютна майстерність в музиці вражають. Деякі з досягнутих ефектів могли б здатися неможливими для виконання, якби я сам не почув, як їх було виконано».

Олександр Кошиць згадував, як під час українського виступу на американському конгресі преси сенатор Джордж Пеппер сказав: «Українці першими приїхали в Америку не брати, а давати».

За два роки гастролей українські співаки виступили з понад 400 концертами  у 150 залах 150 міст Північної й Південної Америки. За попередніми архівними підрахунками, лише у США вийшло майже 500 рецензій, у багатьох з них згадується Леонтович і високо оцінюється українська музична культура.

Як повідомляв «Погляд», українців запросили доєднатися до Ланцюга Соборності.

Також «Погляд» розповідав про Павла Тичину: він не вкладається у рамки жодного «ізму».

 Щоб бути першими у курсі найсвіжіших новин Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш  Telegram-канал «Погляд Київщина – Інформаційна Агенція». Читайте нас у Facebook «Погляд Київщина» і дивіться на YouTube.