Блоги

Северин Наливайко: Яків Гніздовський – український майстер, гравюри якого прикрашали Білий Дім

Він помер майже 40 років тому, проте українцям знадобилися руйнування з тисячами смертей, аби почати себе пригадувати. Що казати, вулиці Панька Куліша в Києві теж до сьогодні не було. Їх не підпускали пушкінські та магнітогорські.

Северин Наливайко: Яків Гніздовський – український майстер, гравюри якого прикрашали Білий Дім - зображення

Для розслаблення можна споглядати гравюри Гніздовського. Він писав: "Уривок з того, що не буде ніколи написане. Може й цього уривка не було б, якби не випадок.

Наприкінці 1965 року я опинився в лікарні і вперше за багато років протягом кількох тижнів не мав ні зустрічів, ні телефонних дзвінків, ні зобов’язань, що звичайно, як коралі на шиї, висіли на моєму календарі. Раптом все це стало неістотне.

Я навіть дивувався, як я міг посвячувати цим справам так багато часу й уваги. Я почав дивитися на речі з нової перспективи.

Северин Наливайко: Яків Гніздовський – український майстер, гравюри якого прикрашали Білий Дім - зображення

Я навчився й не мати бажань. Я їх не гамував, вони самі з кожним роком розпливалися все далі і заливали все більшу поверхню.

Сьогодні, коли б мені, наприклад, довелося жити на екваторі, я ще бажав би мати охолоджувану кімнату, а на Алясці — добрі теплі чоботи.

Але при виборі місця перебування вже не ставив би навіть вимог щодо музеїв, бібліотек, концертів чи розваг. Зрештою, я ніколи не бажав, щоб мене розважали.

Северин Наливайко: Яків Гніздовський – український майстер, гравюри якого прикрашали Білий Дім - зображення

Хотілося, щоб там, де житиму, були дерева, трави, птахи, тварини (до комах я ще не привик) і неодмінно — люди, але не так багато, як у нью-йоркському метро, і не так мало, як у провінційних містечках, де люди себе взаємно замучують нудним і нецікавим сусідством і переборщеними чемностями.

Я хотів би, щоб там були прямі дороги, які губляться на обріях, широкі поля і нескінченна рівнина; і ще, щоб обріїв не заслоняла жодна гора, хоч і яка маєстатична.

Я також не дуже зацікавлений видряпуватися на гору і тим поширювати своє видноколо. Я люблю природну широку рівнину. Тільки це залишилося з моїх бажань, пересіяних протягом довгих літ через моє еміграційне сито".

Першоджерело за посиланням.

На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією редакції інформагенції "Погляд".

Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.

Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!


Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.