Репресовані слова української мови
У радянський час редакторам видань було наказано замінювати українські слова російськими аналогами.
Упродовж усього існування української мови вона еволюціонувала, збагачувалась новими словами. До цього процесу долучались учені, дослідники, письменники. Зокрема, немало нових слів, якими ми послуговуємось і нині, та не уявляємо без них української мови, ввели в лексикон Олена Пчілка й Михайло Старицький.
Та був і процес деградації. У радянські часи навіть слова намагались репресувати. Пряма заборона на використання слів навряд чи подіяла б, тож тодішній режим обрав інший шлях.
«Виявляється, у радянський час редакторам різних видань «згори» спускали вказівки, які слова треба викреслювати чи заміняти іншими, найчастіше аналогічним російським. Прекрасне слово позем перетворилось на горизонт, розмах - на амплітуду, а фльора - на флору», - зауважує у своєму пості на Фейсбук-сторінці оглядач ресурсу Фокус Галина Ковальчук.
Втім, якщо під заборону потрапляли навіть букви, зокрема, органічна для української мови буква «ґ», то що вже говорити про слова…
«Часто до того чи іншого слова давали коментар, чому його треба викреслити чи замінити. І ці пояснення один одного дикіші. Наприклад: «штучний архаїзм», «вигадка письменників» (шта????), «не властиве мові мас» і моє улюблене - «штучна розбіжність між російською і українською мовами; націоналістична тенденція», - йдеться у повідомленні.
Журналістка розповіла про те, що нині створено спеціальний Реєстр репресованих слів, до якого внесено слова, які у радянський час намагалися викоренити з української мови.
Втім, деякі з них, зокрема, "позаяк", "світлина" чи "себто", повернулися до нас, та багато слів, які потрапили у список мовної репресії, ще належить реабілітувати.
Онайомитися з реєстром репресованих слів можна за посиланням.
Як повідомляв «Погляд», українські видавництва запрошують подавати заявки на гранти інституційної підтримки.