Новини
Україна
Суспільство
Культура
Події

Реконструкція Невицького замку: яким він був у часи найбільшого розквіту


Випускник Національної академії образотворчого мистецтва Іван Ілько розробив захоплюючий проект. Однак в реальному житті об’єкт ще чекає справжнього відновлення

Вже цієї осені розпочнеться реконструкція пам’ятки архітектури національного значення – Невицького замку, що на Закарпатті. Про це повідомив Карпатський об’єктив.  «Загальна сума фінансування складає 12 млн гривень та цього не вистачить для відновлення усього замку. Приблизний кошторис реконструкції всієї пам’ятки сягає 10 млн євро, та основною проблемою керівники вважають не брак коштів, а відсутність господаря, який би зміг керувати всім процесом», йдеться в повідомленні.

ДОВІДКА. Невицький замок – пам'ятка історії та арх-ри 13–17 ст. Розташов. за 12 км від Ужгорода, поблизу сіл Невицьке і Кам'яниця (Ужгородський р-н Закарпат. обл.), на лівому березі р. Уж (прит. Лаборця, бас. Дунаю), на пагорбі вулканічного походження відносною висотою 122 м. Вдале розташування замку давало можливість контролювати транскарпатський шлях через Ужоцький перевал.

А поки що – випускник факультету архітектури Національної академії образотворчого мистецтва Іван Ілько розробив як тему дипломної роботи реконструкцію Невицького замку у часи його найбільшого розквіту – на початку XVI століття в ігровому оточенні. Ресурс varosh відзначає, що зазвичай подібні проекти роблять великі компанії, а тут – все силами однієї людини.

Над проєктом Іван працював чотири місяці. Він вивчав і історичне підґрунтя, і створив усю візуалізацію. До кожного етапу підійшов відповідально та віднайшов усі можливі документи, малюнки та літературу, які б могли допомогти скласти глобальну картину зовнішнього та внутрішнього вигляду споруди, а також життя, яке вирувало у ній та навколо неї. Допоміг Іванові у цьому ужгородський історик Олександр Дзембас, який присвятив багато років своєї професійної діяльності вивченню Невицького замку.

Щоб розпочати роботу над візуалізацією, спочатку потрібно було зробити детальну зйомку з дрону, аби зрозуміти, з якими пропорціями можна працювати та що наразі вціліло. Саме завдяки фотограмметрії візуалізовані розміри є відповідними до реальних. Разом з братом, Богданом Нейметом, Іван зробив віртуальний 360-тур. Усі деталі на своїх місцях та відповідають тому як були побудовані більшість середньовічних замків. До слова, дах центрального донжону був ще на місці, а вже за два тижні після зйомки впав.

Окрім того, Іван зробив замальовки замку, ескізи, фото текстур, фактур, каміння, які є цінними вже сьогодні. У грі можна пересуватися навколо замку, на подвір’ї, а також всередині кімнат. Це більше гра про дослідження споруди та занурення у тодішнє середовище. Але Іван не виключає можливості подальшого розвитку проєкту та створення сюжетів, складних деталей, різних героїв.Ще одна функція цієї візуалізації – навчальна, зображення можна використати як ілюстрації для книжок або ж бути програмою для вивчення історії замку. Учням було б значно цікавіше побачити усе на власні очі, побродити спорудою та пограти, аніж просто почути про неї від вчителя. Це загалом може стати новим стандартом навчання. Ще одна з основних можливостей розвитку проєкту – перенесення його у віртуальну або додану реальність.

«З цим замком пов’язано дуже багато легенд і це був один з цікавих моментів у роботі над проектом. Завжди захоплююче було порівнювати, що люди робили в реальному житті, а як їх увіковічнили в пам’яті народу. Кілька найпопулярніших легенд можна було б також втілити у цьому проекті. Це було б цікаво, але без команди з цим важко впоратися», – розповідає Іван.

Музику до роботи написав американський та український джазовий виконавець, продюсер, композитор, віртуозний джазовий басист Андрій Арнаутов..

Отже, нетривіальний пізнавально-ігровий проєкт завдяки українській молоді створено.

Звичайно, було б добре, щоб Невицький замок у реальному житті було реконструйовано, і щоб ця потенційна туристична перлина змогла вражати і дивувати всіх, хто захоче ознайомитися з цією давною пам’яткою.

Фото з ресурсу varosh