Оцифровані копії вивезених зі Львова історичних документів Польща передала Україні

Національний заклад імені Оссолінських у Вроцлаві передав Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника 4 терабайти інформації з архівних документів і рукописів Наукового товариства імені Тараса Шевченка.

Третього жовтня до з Польщі до України повернулися вивезені зі Львова під час та після Другої світової війни документи, що стосуються важливих періодів в історії України. Це архівні документи і рукописи Наукового товариства імені Тараса Шевченка, які стосуються історії українських січових стрільців, Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки та архіву Дмитра Донцова. Щоправда, вони повернулися лише в копіях – оригінали зберігаються у Національній бібліотеці у Варшаві та в Національному Закладі імені Оссолінських у Вроцлаві. Незабаром їх опублікують на веб-сторінці львівської бібліотеки. Загалом це 4 терабайти інформації.

Як повідомила українська служба Рolskieradio, у переданні документів 3 жовтня взяли участь директор польської Національної бібліотеки Томаш Маковський, директор Національного закладу імені Оссолінських у Вроцлаві Адольф Юзвенко та директор Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника Василь Ферштей. Копії документів виготовлено за кошти польських установ.

Загалом до Польщі під час та після Другої світової війни було вивезено немало документів Наукового товариства імені Тараса Шевченка (НТШ). Нині вони знаходяться у Національній бібліотеці у Варшаві та Національному закладі імені Оссолінських у Вроцлаві.

За словами архівістки-джерелознавиці Галини Сварник, варшавська частина архіву НТШ містить документи українських урядів (УНР, 1918–1919; ЗУНР), військових структур (Легіону українських січових стрільців, 1914–1918; Української галицької армії, 1918–1920; партизансько-повстанчого штабу УНР), політичних партій і організацій (Української парламентарної репрезентації у польському Сеймі та Сенаті, 1920–1938; УНДО), громадських організацій (Народної організації українців м. Львова, Українського горожанського комітету рятунку України (від голоду), освітніх товариств (Українського педагогічного товариства «Рідна школа» та «Просвіта»), редакцій періодичних видань («Свобода», «Життя і знання», «Визволення»); таборів інтернованих в Австрії та Польщі, 1914–1921; видавництв. Також Окрім того, в архіві є особисті збірки таких видатних діячів, як Дмитро Донцов, Олена Кисілевська, Андрій Жук, Євген Архипенко, Іван і Юрій Липи, він містить рукописи й листування відомих письменників, учених, політиків і військовиків. Про інформативну й джерельну вартість архіву для дослідників свідчать понад дві тисячі використань електронної версії каталогу читачами з більш ніж 30 країн світу.

Менша частина архіву, яка опинилась у відновленому 1948 року Національному закладі ім. Оссолінських у Вроцлаві, містить частини збірок: Директорії УНР, Ради Республіки, Уряду й Армії УНР (1919–1921) і Партизансько-повстанчого штабу, Української парламентарної репрезентації у польському Сеймі й Сенаті (1921–1939), особовий архів родини Луцьких та інші матеріали редакцій, товариств і установ. Серед цих документів є автографи Михайла Грушевського, В'ячеслава Липинського, Симона Петлюри й інших, повідомляє zbruc.

ДОВІДКА. Наукове товариство імені Шевченка (НТШ) — всесвітня українська академічна організація, багатопрофільна академія наук українського народу. Рушійна сила формування та розвитку української науки кінця ХІХ — першої половини XX ст. Створене 23 грудня в 1873 у Львові за ідеєю подвижників відродження Сходу і Заходу України, на той час розшматованої Росією та Австро-Угорщиною.

Особливого розквіту НТШ досягло в період головування Михайла Грушевського (1897—1916). У 1920-30-х роках зазнавало переслідувань від польської влади, 1939 зліквідоване радянською владою; відновлене 1947 року в Західній Європі та Сполучених Штатах Америки, де стало відоме як Shevchenko Scientific Society Після першого етапу розвитку, пов'язаного з розбудовою видавничої літературної діяльності, Товариство за оновленим статутом, прийнятим у 1892 р. перетворюється в багатопрофільну академію наук — з пріоритетом до проблем українознавства. Досвід більшовицьких репресій 30-40-х років супроти національної орієнтованої інтелігенції спонукав численне членство НТШ до еміграції в кінці Другої світової війни, внаслідок чого значна кількість дійсних членів НТШ опинилося на Заході в таборах переміщених осіб. Саме в Західній Німеччині у м. Берхтесґадені 30 червня 1947 р. рішенням загальних зборів членів НТШ в еміграції під головуванням В. Кубійовича та І. Раковського було відновлено діяльність Товариства. Згодом було створено центри НТШ у США, Канаді та Австралії. З 1989 року організація знову діє на території України.

Фото з відкритих інтернет-ресурсів