Оголошено літературний конкурс до 110-ліття від дня народження Марка Бараболі
Мета конкурсу «коли наблизитися…» – показати розмаїття сучасних авторів України та світу у царині гумористично-сатиристичного художнього тексту
Проза, поезія, есеї, критика – такі твори приймаються на літературний конкурс «коли наблизитися…» з нагоди 110- ліття від дня народження Марка Бараболі, українського письменника-сатирика.
За умовами конкурсу, це мають бути твори українською або російською мовами.
Вік учасників обмежень не має.
Кожен учасник має представити один твір.
Обсяг твору:
поетичний – обмежується “повними” двадцятьма рядками (п‘ять класичних чотиривіршів).
прозовий - до 12000 знаків.
Твори, які перебільшують зазначений розмір, до конкурсного розгляду не беруться.
Термін подання творів – до 30 березня.
Після цієї дати заплановано видання Вісника конкурсу, до якого буде включено усі твори авторів лонг-листа. Кожен автор-учасник конкурсу може придбати Вісник, замовивши один чи кілька примірників у редакції.
Довідки: тел. 04736-36805, емейл zeitglas@ck.ukrtel.net, zeitglas.kaniv@gmail.com
Про перебіг попередніх конкурсів можна дізнатися за посиланням.
Твори переможців заплановано перекласти німецькою мовою та опублікувати у міжнародному журналі «Склянка Часу*Zeitglas» у 2020 році.
Дипломи переможцям будуть надіслані Укрпоштою на повідомлені авторами поштові адреси.
Організатори звертають увагу на те, що аби надіслати свій твір, автору слід спершу придбати будь-яку книгу чи книги видавництва "Склянка Часу*Zeitglas". Переглянути ці книги можна за посиланням.
Редакція бере до розгляду авторські тексти за обов‘язкової наявності: короткої біографії автора ( із зазначенням року народження та вірно поданої поштової адреси: прізвище та ім‘я по батькові, вулиця, номер будинку та квартири, місто, поштовий індекс, номер мобільного телефону).
Докладніше про вимоги до текстів можна дізнатися за посиланням.
ДОВІДКА. Марко Бараболя (справжнє ім’я – Рознійчук Іван Федорович) народився 30 квітня 1910р. на Закарпатті. Письменник-сатирик. Закінчив Мукачівську торгівельну академію (1928). Працював у книгарнях Ужгорода (1928–31) та Хуста (1932–34), з 1934 р. вчителював у закарпатських селах і Рахові. 1943 р. мобілізований в угорську армію, перейшов на бік радянської армії, у 1945 р. потрапив у табір військовополонених у Новоросійську. Там захворів, його перевели у шпиталь під Краснодаром, де він 27 листопада 1945р. помер.
Свою письменницьку діяльність розпочав 1928 році – друкував сатиричні мініатюри у місцевій пресі. Автор поетичних, прозових і драматичних мініатюр, зібраних у книзі «З-під їдкого пера» (Прага, 1941), а також у посмертних виданнях «Тутешняцька губернія» (Братислава; Пряшів, 1970), «Проект автономії» (Уж., 1991). Використовував різні засоби творення образів – від м’якого гумору до нищів. сарказму, малював яскраві картини життя Закарпаття кінця 20–30-х рр. Його твори «Гальо! Гальо! Радіо Кошіце!», «Проект автономії», «Продукція язиков» та інші й нині вважаються актуальними. Низку фейлетонів опубліковано в антології «Поети Закарпаття» (Братислава; Пряшів, 1965) та книзі «На Верховині» (Уж., 1984).
Джерела: Видавництво «Склянка часу», Енциклопедія сучасної України
Фото з відкритих інтернет-ресурсів