Нові правила переказу грошей: фінмонівський закон

Закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», який набере чинності завтра, 28 квітня, викликав багато запитань щодо того, як він вплине на перекази коштів для звичайних українців.

Новим законом запроваджується низка обмежень під час проведення низки грошових операцій.

Експерти ресурсу bykvu пояснюють, які саме зміни передбачаються.

Під час здійснення операцій на суму понад 5 тисяч гривень в касах банків та поштових відділень необхідно буде пред’явити документ, що засвідчує особу (паспорт, водійські права).

У терміналах банків особистість потрібно буде підтвердити за допомогою карти, отже, треба мати рахунок.

У терміналах небанківських установ для посвідчення особи матимуть придумати інший спосіб посвідчення особи (як BankID, MobileID). Нині неідомо, як саме це буде реалізовано. Вочевидь, анонімно не можна буде, наприклад, поповнити чиюсь карту, а також переказати понад 5 тисяч гривень.

Такі ж  правила діятимуть для переказів коштів для оплати вартості товарів, робіт, послуг, а також погашення боргу за кредитом, який складає більше 30 тисяч гривень.

Перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова на своїй Фейсбук-сторінці  прокоментувала деякі нюанси нового закону.

1. Новий фінмонівський закон ніяк не вплине на більшість операцій з переказу грошей. Вимоги закону не поширюватимуться на: сплату комуналки, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових платежів (незалежно від суми); сплату кредиту до 30 тис. грн; оплату товарів і послуг за допомогою картки чи іншого платіжного пристрою, якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);  всі готівкові перекази в межах України до 5 тис. грн;  зняття коштів з власного рахунку.

Звернувши увагу на те, що проблем із дистанційною оплатою комуналки чи іншими звичайними переказами не має бути, Катерина Рожкова зазначила, що відповідне роз’яснення вже надіслали і банкам, і небанкам.

2.  Закон набере сили 28 квітня, і він дає НБУ три місяці (до 28 липня 2020 року) на прийняття нормативної бази. Але він містить багатоновацій - починаючи від побудови внутрішньої AML-системи, і закінчуючи, дистанційними технологіями при KYC. Тому, нове положення про фінмон для банків, за словами Катерини Рожкової, заплановано затвердити вже до кінця квітня. Проект вже відпрацювали з банками і Держфінмоніторингом. Скоро відправимо на Мінфін і Держфінмоніторинг на затвердження.

Для небанків нормативку планують розробити до кінця червня. Це буде єдиний документ, як для тих, хто вже під наглядом НБУ, так і для тих, хто перейде після «спліту». «До кінця липня точно затвердимо, як цього вимагає закон. Всі дистанційні способи KYC, що запропоновані банкам, будуть також доступні і для небанків», зазначила Катерина Рожкова і наголосила, що обов'язково буде перехідний період і для банків і для небанків. Учасники ринку отримають додатковий час для налаштування процесів і реалізації вимог нормативки.

3.  Варіанти дистанційної KYC (Know Your Customer – процебура, яку використовують фінустанови для забезпечення безпеки під час роботи з клієнтами) будуть різні: BankID, кваліфікований електронний підпис, відеотрансляція, дистанційне зчитування данних через NFC, платіж на окремий рахунок банку з особистого рахунку клієнта. Йдеться про те, що варіанти будуть різні.

Окрім того, новим положенням НБУ дозволить банкам частково віддати KYC на аутсорс, аби клієнтам не знадобилося йти у відділення для відкриття рахунку. Це, за словами Катерини Рожкової, зекономить час банкам і клієнтам.

4. Закон вб’є ринок «сірих» електронних грошей, оскільки зобов’язує розкрити власників електронних гаманців. Неприпустимо, щоб електронні гроші використовувались для тіньових операцій, зауважила Катерина Рожкова.

«Ми пропонуємо спрощену модель ідентифікації для власників гаманців: потрібно віддалено надіслати копії документів та фотофіксацію клієнта з його особистими документами», зазначила перший заступник Голови НБУ, і, підсумовуючи своє роз’яснення, додала:

«Головна ідея нового закону – це, можливо, не завжди зрозуміле словосполучення «ризик – орієнтований підхід». Пояснюю. Раніше банки однаково перевіряли всіх клієнтів: від студентів та пенсіонерів до публічних діячів. Відтепер буде чіткий перелік низькоризикових клієнтів: оплата комуналки; зарплатні проекти, стипендії, пенсії; ОСББ; підприємства ЖКГ, інтернет-провайдери; «білий» бізнес, що платить податки і т. д. Увага до низькоризикових клієнтів буде мінімальна. Розумію, що питань вистачає, і можливо зараз не всі закриваю. Тому пропоную лишати їх у коментарях».

Власне, запитання до Катерини Рожкової не забарилися.

Зокрема, ось деякі з них і відповіді першого заступника Голови НБУ.

–Я правильно розумію, що я, як фізична особа не зможу з 28 квітня перерахувати кошти із банку (Аваль), де в мене відкритий рахунок за IBAN реквізитами через Інтернет банкінг? Наприклад, я хочу придбати диван вартістю 5100 грн.

 Рожкова: Не правильно. Зможете.

–Отримую ЗП на Кредо. Переказую сама собі на картку Альфу, бо зручний ІБ. Звичайно більше 5000! Що тепер?

Рожкова: Нічого. Перекази між власними рахунками в різних банках, в яких Ви ідентифіковані, здійснюються без змін.

Також, як роз’яснив Нацбанк, оператори мобільного зв’язку після 28 квітня 2020 року, як і раніше, зможуть без будь-яких обмежень надавати телекомунікаційні послуги, послуги мобільного зв`язку своїм користувачам, у тому числі неідентифікованим абонентам. Та якщо клієнт особисто ініціює відкриття електронного гаманця та захоче проводити переказ коштів на користь інших осіб, тоді фінансові установи в межах Закону мають здійснити належну перевірку такого клієнта, в тому числі його ідентифікацію та верифікацію.

Втім, запитань до фахівців банківської сфери у зв’язку з набранням чинності Законом «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» ще залишається багато. Сподіваємося, що поступово спеціалісти роз’яснять усі незрозумілі місця.