#Розслідування #сесія #Розслідування #ірпінь #Карплюк #Розслідування #Діти #екологія #ірпінь #Освіта #сесія #ірпінь #історія #Карплюк #сесія #екологія #ірпінь #історія #Освіта #ирпень
Новини
Україна
Суспільство
Україна-суспільство

Новації Закону «Про повну загальну середню освіту»

19.02.2020 Косянчук Інна 0

Новий закон, за який 16 січня проголосували 327 народних депутатів, передбачає низку нововведень для учнів, учителів, батьків, освітніх управлінців

“Цей Закон – це нові можливості для наших учнів, вчителів та освітніх управлінців, а також гарантії для батьків. У 2017 році був прийнятий Закон “Про освіту”, який передбачив багато потрібних нашій системі новацій, але знарядь для його втілення критично не вистачало. Закон “Про повну загальну середню освіту” – це реальні інструменти, які допоможуть втілити реформу. Попереду багато кропіткої роботи, ми до неї готові. Але нас замало, реальна школа – це не стіни і не закони, а перш за все вчителі, батьки та учні. Я закликаю всіх нас не зупинятися і разом працювати над побудовою Нової української школи – вона залежить від кожного із нас”, – відзначила Міністр освіти і науки України Ганна Новосад, коментуючи нещодавно прийнятий Закон “Про повну загальну середню освіту.

Закон передбачає низку новацій: педагогічна інтернатура, контракти для директорів та вчителів на пенсії, учнівське самоврядування, можливості для створення справжньої старшої профільної школи, можливість для учнів обирати свою освітню траєкторію, фінансова автономія шкіл, більше можливостей для професійного зростання та збільшення зарплат вчителів тощо.

Основні новації Закону для учнів.

Гарантії рівного доступу до освіти. Закон гарантує зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів, до того ж, заклад має бути територіально доступним для дітей незалежно від їхнього соціального статусу чи місця народження.  Також докумнет гарантує учням інклюзивність, тобто можливість хлопчикам і дівчаткам з особливими освітніми потребами навчатися в звичайних школах за власною освітньою траєкторією. Окрім того, діти, які перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні отримають захищене законом право здобувати освіту в медичних закладах.

Побудова індивідуальної освітньої траєкторії. Кожен учнень зможе гнучко та з урахуванням власних потреб і талантів будувати своє навчання. Передовсім це важливо для дітей з особливими освітніми потребами, а також  й тих, хто додатково поглиблено навчається поза школою чи ома.

Для роботи за індивідуальною траєкторією учню та/або його батькам потрібно буде звернутися із відповідною заявою до школи. Під це створюватимуть індивідуальний навчальний план, який писатимуть разом педагоги, батьки та учень, схвалюватиме педагогічна рада та затверджуватиме директор.

Для підтвердження знань з предметів, які здобуваються поза закладом, проводиться звичайне річне оцінювання чи ДПА.

Щодо підтвердження результатів за домашньою формою – школяру потрібно буде складати  семестровий контроль, тобто 2 семестрові контролі на рік.

Додаткові індивідуальні та/або групові консультації для учнів. Прийнятим Законом уперше надається можливість індивідуальних та/або групових консультацій на базі школи учням, котрі цього потребують,. Планується, що такі консультації оплачуватимуться за рахунок держави.

Право на справедливе оцінювання та вимоги до доброчесності. Уперше на законодавчому рівні встановлюється  право школярів на справедливе, неупереджене, об’єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів навчання, незалежно від виду та форми здобуття ними освіти.

Також документ деталізує та доповнює положення Закону України «Про освіту» та  встановлює конкретні види відповідальності за порушення академічної доброчесності.

Вибір предметів учнями. Закон дає право учнів обирати курси, навчальні предмети (інтегровані курси).

Ще одна новація Закону – три адаптаційні цикли навчання – 1-2 класи, 5-6 класи та 10 клас, оскільки ці періоди – найвразливіші для школярів. Відтепер це обов’язково враховуватиметься при плануванні навчання у школах.

Більше прав для учнівського самоврядування.

Закон передбачає:

чіткі повноваження учнівського самоврядування;

право керівнику учнівського самоврядування на невідкладний прийом керівником закладу освіти;

право учнів через своїх представників брати участь у засіданнях педагогічної ради з усіх питань, що стосуються організації та реалізації освітнього процесу.

Реалізація права кожної української дитини на оволодіння державною мовою. Закон передбачає три моделі вивчення української мови у школах.

Перша: передбачена для корінних народів України, що не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала. Найперше йдеться про кримських татар. Для них у першу модель закладено навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови.

Друга:  для шкіл з навчанням мовою національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, але основи такі:

материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі;

у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки у не менше 40% предметів, які вивчаються державною мовою;

зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.

Третя:  для решти національних громад України. Це стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова). Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу не менше 80% навчального часу читатиметься державною мовою.

Основні новації Закону для вчителів

Реальна педагогічна автономія вчителя у: створенні програм; розробці власної системи оцінювання та заохочення учня (зі створенням шкали переведення у 12-бальну шкалу);підвищенні кваліфікації за власним вибором та за кошт держави.

Більші можливості для зростання зарплати вчителя. Передбачається більше доплат для вчителів, зокрема від 10 до 20% від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортзалами. Також освітяни  зможуть отримувати додаткові доплати, які завдяки закону зможе встановлювати засновник закладу. “Це лише окремі кроки у напрямі збільшення зарплати вчителя. Цьогоріч Міністерство освіти і науки планує комплексну реформу заробітної плати – вона, зокрема, передбачатиме внесення частини надбавок в оклад педагога та гарантії рівня зарплати для всіх вчителів”, – відзначила Ганна Новосад.

Педагогічна інтернатура для молодого вчителя. Її молодий вчитель проходитиме у перший рік роботи. В її межах він чи вона отримає наставника, який надаватиме консультації молодому спеціалісту та допомагатиме йому стати успішним вчителем. Наставник отримуватиме додаткову 20% надбавку.

Більше можливостей для педагогічного зростання вчителів. Зокрема,встановено державні гарантії на підвищення кваліфікації вчителя та передбачено його співфінансування з державного та місцевих бюджетів, можливість підвищувати кваліфікацію у недержавних провайдерів, створення нових центрів професійного розвитку педпрацівників.

Документ також визначає категорії педагогічних працівників, що мають право на проходження сертифікації, та права і обов’язки, яких набувають учителі у разі її  успішного проходження.

Основні новації Закону для батьків.

Безпечніше середовище для дітей. Завдяки новому Закону батьки зможуть супроводжувати дитину з особливими освітніми потребами під час навчання. Також надаються гарантії захисту учнів від булінгу. Закон передбачає й обов’язкове навчання вчителів основам домедичної допомоги та закриває доступ у заклад особам, які вчинили злочин проти статевої свободи чи статевої недоторканності дитини.

Право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти.  Відтепер  такі перевірки будуть спрямовані передусім на підтримку та захист школи та учасників освітнього процесу. Якщо батьки вбачають проблеми у роботі закладу та вичерпали усі можливості вирішити це разом із адміністрацією школи, інституційний аудит зможе допомогти знайти оптимальний вихід із ситуації.

Основні новації Закону для освітніх управлінців.

Більше можливостей для підсилення шкіл педагогами. Завдяки Закону стати вчителем зможе  людина з будь-якою вищою освітою, а не лише педагогічною. Також обов’язкове переведення вчителів-пенсіонерів на строкові контракти має відбутись до 1 липня 2020 року.

Нові підходи до призначення директорів шкіл.Директор може займати свою посаду не більше 2 термінів по 6 років поспіль в одному закладі. рів. З урахуванням пілотування різних видів конкурсного відбору директорів Закон встановлює, що колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль під час виборів, але сам конкурс проводитиме незалежна комісія. Обов’язкова й є відеотрансляція та відеофіксація відбору – для того, щоб мінімізувати використання адмінресурсу директором, а також вплив виборів на навчальний процес. У межах конкурсу директор обов’язково повинен буде представити стратегічний план розвитку закладу. При цьому до 1 липня 2020 року директорів шкіл, які перебувають на безстрокових трудових угодах, обов’язковому порядку переведуть на строкові трудові угоди на 6 років (на 1 рік – для директорів, які отримують пенсію за віком) з наступною можливістю брати участь у конкурсі.

Фінансова автономія шкіл. Новоприйнятий Закон передбачає більше можливостей для шкіл у використанні власних коштів. Зокрема на:

формування структури закладу та штатного розпису;

встановлення доплат, надбавок, виплати матеріальної допомоги, премій та/або їхніх розмірів, інших видів стимулювання та відзначення працівників;

оплату поточних ремонтних робіт приміщень і споруд закладів загальної середньої освіти;

оплату підвищення кваліфікації педпрацівників;

укладення цивільно-правових угод для забезпечення діяльності закладу.

Джерело: пресслужба МОН