Нарешті Вишгородську земську школу відремонтують?

Шкільна споруда, пам’ятка архітектури місцевого значення кінця ХІХ – початку ХХ ст. – одна з небагатьох будівель такого типу, які збереглися в Україні. Вона й досі виконує освітню функцію, втім, знаходиться у вкрай занедбаному стані, хоча потенційно має шанси стати й популярним туристичним об’єктом.

Їх залишилось у Україні небагато – шкільних споруд, з яких починалось впровадження масової початкової освіти з 60-х років ХІХ ст. Чому земська? Тому що утримувалась коштом земства – виборного органу місцевого самоврядування тодішньої Російської Імперії. Зазвичай опікувались освітою, охороною здоров'я, будівництвом доріг тощо.

Типова архітектура Київського полісся

У селі Вишгороді (так, Вишгород до 1968 року був селом) з 1844 року діяла церковно-парафіяльна школа, заснована настоятелем Борисоглібського храму протоієреєм о. Михайлом Сікачинським.

І тільки у 1905 році було відкрито двокласну земську школу, для будівництва якої громада виділила садибу.

Нині під пильною увагою дослідників і захисників пам’яток історико-культурної спадщини -  типові будівлі земських шкіл, спроектовані архітектором Опанасом Сластіоном у стилі українського модерну, але зі своїм трактуванням, впізнавані насамперед завдяки  п’ятикутним вікнам. Однак, крім шкіл Сластіона, були й інші архітектори, які, продумуючи шкільну споруду, використовували елементи, характерні для тієї чи іншої місцевості.

«Якими були споруди перших земських шкіл у сільській місцевості Київського Полісся, можна дізнатися на прикладі Вишгородської земської школи, адже ця дерев’яна будівля, яка є пам’яткою архітектури місцевого значення кінця ХІХ — початку ХХ ст., — одна з небагатьох споруд такого типу, які збереглися в Україні»,

- зауважують у Вишгородському історико-культурному заповіднику.

Це -дерев’яна одноповерхова П-подібна будівля, розміром 16,10×30,75 м, посередині північно-східного фасаду – ґанок. Самі фасади розділені вертикальними лопатками. Вікна оздоблені різьбленою лиштвою. Дах приміщення чотирисхилий, покритий залізом. Приміщення школи складалося з трьох класних кімнат, учительської, роздягальні, кімнати сторожа, великого та малого (без вікон) коридорів. Опалення було пічне, освітлення гасове.

 Станом на 1 січня 1912 року в школі було 153 учні - 107 хлопчиків та 56 дівчаток. Дівчаткам важче було потрапити за шкільну парту,  бо селяни не вважали освіту для них потрібною. То вже з часом ситуація почала змінюватися. Вочевидь, не в останню чергу завдяки тим знанням і навичкам, які отримували діти. Так, до програми земських шкіл входили не лише релігія, читання, письмо, рахунки та співи. А й набуття практичних навичок:  для дівчаток викладали вишивання, в’язання, мале шиття, хлопців навчали військовому строю.

Що таке безкоштовна освіта

 Навчання у таких школах було безкоштовним. Навіть про навчальне та письмове приладдя батькам учнів не треба було турбуватися – його видавали всім учням безкоштовно. Можливо, саме це також було одним із стимулів для селян віддавати своїх дітей «у науку», адже не всі могли придбати, скажімо, зошити чи інше шкільне начиння. У Вишгородській школі діяла й шкільна бібліотека, у якій було 816 книжок для учнів і 158 – для вчителів.

Втім, безкоштовність освіти певною мірою компенсувалась запровадженням,  як сказали б зараз, самообслуговування: учні самі топили грубки взимку, доглядали за шкільним садом і теплицями.  

«З  1906 року при земській школі були відкриті також класи для дорослих. Будівля земської школи й нині виконує освітню функцію. Нині тут діє Міжшкільний навчально-виробничий комбінат», - зазначають у ВІКЗ.

Нині ми бачимо цю будівлю практично у незмінному вигляді – такою, якою вона була на початку століття.

Немало туристів, які приїжджають до Вишгорода, хочуть оглянути цю пам’ятку архітектури. Також будівля увійшла до проєкту ВІКЗ, який реалізувався за підтримки Українського культурного фонду «Історико-культурна спадщина Вишгородщини: QR-кодування, моніторинг, апробація й популяризація»,як один з 22 об’єктів  QR-кодування Вишгорода та району.

Загальний стан незадовільний

Однак час на будівлі земської школи позначився не кращим чином: вона давно потребує серйозної реставрації. Коштів на це потрібно чимало, однак їх давно не виділяли. Міжшкільний навчально-виробничий комбінат підтримує стан школи, як може, але навіть із зовнішнього вигляду будівлі видно, видно, що може небагато.

ВІКЗ у межах своєї пам’яткоохоронної діяльності неодноразово звертався у різні інстанції з листами, в яких просив звернути увагу на будівлю земської школи і вжити заходів для зміни стану справ на краще, однак досі істотних зрушень не спостерігалося. Як повідомляє Вишгородська районна рада, ще 19 листопада 2013 року складено акт технічного стану земської школи, яким встановлено, що загальний стан пам’ятки незадовільний.

Втім, нині з’явився шанс.

Чи допоможе робоча комісія?

«За ініціативи голови Вишгородської районної ради Андрія Анісімова та в.о. директора Фонду комунального майна Володимира Головаченка для розгляду звернення директора Вишгородського історико-культурного заповідника Влади Литовченко була створена робоча група щодо обстеження пам’ятки архітектури місцевого значення – Земської школи у Вишгороді», - йдеться у повідомленні райради.

Як зазначається, відбулося виїзне засідання робочої групи за участі директора КЗ Вишгородської міської ради «Вишгородський міжшкільний навчально-виробничий комбінат» Миколи Федірка, депутата Вишгородської районної ради, члена постійної комунальної комісії райради Анни Головаченко, головного юрисконсульта Фонду комунального майна Євгена Дудара, директора Вишгородського історико-культурного заповідника Влади Литовченко.

 За результатами виїзного засідання робочої групи прийнято рішення щодо необхідності визначення технічного стану земської школи на нинішній час та подальших дії в рамках питання її технічного стану.

• Заплановано обстеження технічного стану Земської школи та складання відповідного акту.
• Укладання охоронного договору з управлінням культури КОДА.
• Розробка науково-проектної документації, яка здійснюється спеціалізованими організаціями на платній основі. 
• Здійснення відповідних робіт з відновлення технічного стану земської школи (за умови отримання погодження від Управління культури КОДА).

Тож хочеться сподіватися, що заплановане з часом дасть реальні результати. Бо ж ідеться як про збереження архітектурної пам’ятки, так і про створення справді унікального туристичного об’єкта. Бо ж якщо туристи й нині цікавляться цією будівлею, то, вочевидь, варто її привести до такого стану, щоб вона виглядала ошатно й добротно – власне, як це було тоді, коли тут розташовувалась земська школа.

Вишгородщина загалом цікава туристам. Ми розповідали, що  до Чорнобиля для туристів Київщини створять нові річкові маршрути.

Раніше «Погляд» розповідав про те, як сільський музей став національним музейним закладом військового профілю. Нині це відомий на всю Україну і за її межами Національний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році».

Щоб бути першими у курсі найсвіжіших новин Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш  Telegram-канал «Погляд Київщина – Інформаційна Агенція». Читайте нас у Facebook «Погляд Київщина» і дивіться на YouTube.