На захист парку: в Боярці влада планує пустити під висотну забудову частину зеленої зони
Громада Боярки (Києво-Святошинський район) відстоює від забудови лісопаркову зону міста (площею 15 га, включаючи стадіон).
За проектом нового Генерального плану від неї мають залишити лише третину — 5 га. А решту хочуть пустити під будівництво та інші цілі.
Активісти свого часу зібрали понад 2000 підписів на захист парку, а сьогодні виборюють своє право на цей куточок природи у судах.
Парк Шевченка розташований у новій частині Боярки. І тут це — єдина зелена зона, де відпочивають люди.
Як розповідають місцеві жителі, цю територію засадили у 50-х роках ХХ століття. До озеленення долучилися як дорослі, так і діти, зокрема школярі. Тут ростуть каштани, липи, верби, клени та інші дерева.
У людей є чудове місце для повноцінного відпочинку та оздоровлення, зелені шати рятують від літньої спеки, птахи дарують насолоду своїми співами. Тут проводять різні міські заходи.
Але зелену зону влада вирішила суттєво зменшити — до 5 га, щоб іншу частину території забудувати висотками, спорудити спортивний центр, відновити басейн та облаштувати велику парковку.
Цікаво, що ще в рамках підготовки до футбольного Євро-2012 частину парку (70 соток) хотіли віддати під готельно-спортивний комплекс. Але плани так і не втілили в життя.
Про зміну цільового призначення згаданих земель жителі Боярки дізналися в 2013 році, коли міська рада презентувала детальний план цієї території.
На 70-ти сотках, розташованих поряд із колишнім басейном “Прометей” та свого часу резервованих під Євро, влада запропонувала звести висотки. На сьогодні вимальовуються 3 житлові будинки на 5 парадних, 408 квартир.
Громада змушена у судах захищати цю зелену зону від знищення. Так, у жовтні апеляційний суд скасував рішення Боярської міської ради про затвердження ДПТ по вул. Богдана Хмельницького, 72-б.
Як розповідають небайдужі боярчани, статус парку юридично не закріплений. Це допомагає маніпулювати документами.
Так, розчерком пера цільове призначення земель зі згаданого спортивно-готельного змінили на готельно-житлове.
Згодом забудова плавно “перекочувала” до нового Генерального плану, який розробляв новий розробник. І це незважаючи на те, що у Генплані 2017 року, який розробляв Інститут “ДІПРОМІСТО”, і документ пройшов громадські обговорення, тут передбачався парк.
Загалом юридичні аспекти цього питання потребують додаткового вивчення.
Але якщо згадати, що нинішній боярський міський голова Олександр Зарубін — член карплюківської партії “Нові обличчя”, то нічого дивного.
Їх основа — це отримання надприбутків окремими особами, а наслідок — додаткове навантаження на інфраструктуру населеного пункту, яка зазвичай є застарілою та не готовою до цього.
І також промовисто стирчать “вуха” відставного мера Ірпеня Володимира Карплюка в облаштуванні в Боярці під виборчі кампанії скверу, набережної.
На такі забаганки для приваблення потенційних інвесторів, які готові фінансувати новобудови, в ірпінському краї витрачаються шалені кошти з міського бюджету.