На історичних пам’ятках Вишгорода з’явились QR-коди

Інтерактивний гід тепер доступний кожному власнику сучасного телефона

Примітні жовті таблички з QR-кодами з’явились на історичних пам’ятках Вишгорода, і тепер усі бажаючі можуть дізнатись багато цікавого, завантаживши через цей код інформацію на свій телефон. Як це працює – тестували і учасники прес-конференції «Мандрівка у часі історичною Вишгородщиною», яка відбулася у Вишгороді 5 серпня з нагоди встановлення табличок з QR-кодами.

Отже, як це працює? Дуже просто: треба навести камеру смартфона на квадратну картинку і зашифрована інформація стане доступною і поведе у цікавий світ історії пам’ятки, у світ історії краю. Якщо смартфон сучасний, у ньому  вже встановлено сканер, програмне забезпечення на основі ОС Android – сканування відбувається автоматично. Але це доступно й тим, у кого в телефоні є камера, тільки спочатку треба скачати з інтернету і завантажити безкоштовну програму для зчитування кодів.

Першим містом в Україні, де було офіційно запроваджено QR-коди в туристичній сфері, став Львів.  Новітні технології в історичний центр міста входили непросто: не обійшлося без нищення табличок, які міська влада разом з небайдужою громадськістю та меценатами терпляче відновлювала. У Вишгороді відразу подбали про антивандальний захист, встановивши таблички з алюмінієвого композитного матеріалу із захисним шаром з аракалу.

У великих містах QR-коди в музеях і на історичних пам’ятках уже увійшли в розряд звичних. Ними активно користуються туристи, та й місцеві жителі, які хочуть більше дізнатися про той чи інший об’єкт. А ось для малих міст, а тим більше для сільської місцевості це поки що новинка.  І саме цю новинку впроваджує у межах проєкту «Історико-культурна спадщина Вишгородщини: QR-кодування, моніторинг, апробація й популяризація»  Вишгородський історико-культурний заповідник (ВІКЗ). Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду (УКФ). «Погляд» розповідав, що ВІКЗ став одним з 74 переможців проектних заявок на конкурсну програму «Український культурний монітор» УКФ.

«Для малих територій, зокрема, для Вишгородського району це  справжнє відкриття. Адже багата історико-археологічна спадщина міста, на жаль, не проявлена зовні. Туристи часто запитують: де ж тут поховані Борис і Гліб, де залишки фортифікацій, де давні вали? Без візуального підтвердження важко щось пояснити. Тому ми колегіально  вирішили, що впровадження нових технологій, встановлення QR-кодів на знакових об’єктах надасть Вишгороду нового поступу в залученні молоді, в зацікавленості туристів. Окрім пам’яток у Вишгороді,  QR-кодами будуть оснащені також кілька знакових об’єктів у районі, які мають значення національного масштабу. Це Історичний парк Межигір’я, Межигірський Спасо-Преображенський монастир, тощо», зауважила директор ВІКХ, кандидат історичних наук Влада Литовченко.

«Погляд» повідомляв, що проєктом заплановано оснастити QR-кодами 22 визначні об’єкти Вишгорода та району, і публікував перелік цих пам’яток. До речі, Вишгородщина – один з перших регіонів, де QR-коди з’являться на визначних історичних об’єктах сільської місцевості.

Втім, це не єдина родзинка, яка робить проєкт унікальним. Під час прес-конференції спікери звертали увагу на те що вперше в Україні буде здійснено моніторинг ефективності QR-кодування.

Менеджер програм «Український культурний монітор» УКФ Наталя Кива зауважила, що одне із завдань підтримки прикладних досліджень культури і мистецтв – щоб результати  проєктів, які підтримує УКФ, були доступні громадськості. Важливість і новизна проекту ВІКЗ у тому, що він включає моніторинг інформаційних технологій щодо інтересу суспільства до історії України і Вишгородщини зокрема. Бо ж досі  ефективність даної методології не досліджувалась.

 «Під час формування нашої ідеї, шляхів її реалізації, я чув різні думки: від «круто, це треба робити» до «та навіщо, воно не потрібне, людям не цікаве», – розповів завідувач Історичного музею ВІКЗ Дмитро Шевченко. - Я не міг сперечатися ні з одними, ні з іншими, бо поки що ми не маємо об’єктивних підтверджених даних –  наскільки актуальні ці технології для нас, для нашого суспільства. Цим проєктом намагаємось вибудувати  насамперед певний еталон, від якого можна відштовхуватися у використанні інноваційних технологій. А потім, використовуючи його як основу, далі коригувати і розвивати».

Проєкт знайшов зацікавлення і підтримку місцевих і обласних органів влади. Начальник управління культури, національностей та релігій КОДА Ігор Золотоверх зауважив, що впровадження новітніх цифрових технологій у культурну сферу, у музейну сферу - це один з ефективних кроків до зацікавлення молоді історією Вишгородщини, Київщини, та, власне, усієї України, і запевнив, що управління всіляко підтримує цей проєкт.  Та само і в.о. голови Вишгородської райдержадміністрації Олексій Данчин зазначив, що  ВІКЗ впроваджує чудову і потрібну ініціативу, адже Вишгородщина має багату історію, і в регіон треба залучити якомога більше туристів та зацікавити молодь історичною спадщиною. А заступник міського голови Вишгорода Трохим Іванов підкреслив: «Ми зараз є свідками того, як сучасні технології приходять в історико-культурну сферу нашого древнього і славного своєю історією міста».

На реалізацією проєкту працює багато фахівців різних напрямків: ІТ-шники, археологи, історики, дизайнери… До речі, зразковий інформаційний супровід проєкту було відзначено і на рівні УКФ.

Спеціаліст зі зв’язків з громадськістю, маркетингу та фірмового стилю Світлана Вепшина зауважила, що як член туристичного кластеру Вишгородщини давно мріяла про створення чогось  подібного,  назвала туристичну навігацію у Вишгороді початком великої програми з брендингу міста, і розповіла про подальші креативні плани проєкту, серед яких, зокрема, й  те, що скоро у межах популяризації проєкту з’явиться ще й новий персонаж – музейна кицька Марія, яка вже давно стала своєрідним талісманом ВІКЗ, і живе у Музеї давньоруського гончарства.

З нею учасники заходу познайомились під час екскурсії до музею, який також входить до переліку об’єктів QR-кодування. 

А потім всі бажаючі протестували QR-коди,  встановлені на набережній Вишгорода, один з яких присвячений історії затоплених сіл, які зникли з карти Вишгородського району під час будівництва Київської ГЕС. Тепер там, де колись були села з тисячолітньою історією, водна гладінь. З початку літа екскурсійними маршрутами курсує прогулянковий теплохід «Резон», і цього разу гідом був Дмитро Шевченко, який розповів учасникам заходу про затоплення сіл, яким, однак, історія ще не дала своєї оцінки.