Новини
Україна
Культура
За кордоном

На болгарських поетів-романтиків вплинула творчість Кобзаря


Пам 'ятник Т. Шевченку в Софії (Болгарія)

Перші переклади Тараса Шевченка на болгарську мову були здійснені ще за його життя

Твори Тараса Шевченка перекладені багатьма мовами світу. Зацікавленість творами Кобзаря зарубіжної літературної спільноти виникла ще за його життя. Зокрема, фахівці відзначають вплив Шевченка на болгарську літературу.

Як зауважив на своїй Фейсбук-сторінці– поет, перекладач, музикант, Ігор Ходжаніязов, це пов’язано з формуванням завдяки "Българско възраждане", яке діяло у ХІХ столітті на фоні глибокої кризи в Османській імперії, тоді ж все сильнішим ставав незалежницький рух,  зароджувалася модерна нація, яка активно цікавилась усім новим і прогресивним.

Серед прогресивного був і модний в столицях імперії Тарас Шевченко. Перші переклади на болгарську були зроблені ше за його життя. Але набагато більше перекладали і писали подражанія в 1860-1880х роках. Петко Рачов Славейков, наприклад, написав свої вірші "за Шевченком" – "Мисли мои", "Сирота девойка", "Гъдуларят" (останній – це варіація "Перебенді").





Напісвліпий гусляр Апостол з Прилепа, тепер – Північна Македонія.

«Ссоціально-історичні обставини, що склалися в Болгарії на середину 19 ст., суспільні настрої в країні, де національно-визвольна боротьба сягала свого апогею, ідейно-естетичні домінанти її літератури, що визначали рух художньої свідомості, — все це спричинилося до активної зацікавленості болгарської культурної громадськості спадщиною Шевченка, в якій знайшли високохудожнє втілення ідеали, що до них прагнули в своїх творчих шуканнях і болгарські письменники. Співзвучність — ідейна, тематична, настроєво-психологічна — сприяла дієвому включенню Шевченка в болгарський літературний процес, — і через пряме наслідування українського поета, і через переклади його творів. Вплив Шевченка на болгарських письменників у передвизвольний період виявлявся найбільше у посиленні революційно-романтичного пафосу літератури, зміцненні й розвиткові фольклорних традицій, наближенні її до реалій народного життя, а пізніше — й зародженні в ній реалізму», пояснює зацікавленість болгарстких представників красного письменства творчістю Кобзаря ресурс «Шевченківська енциклопедія» .

Ігор Ходжаніязов звертає увагу на те, що знайомлячись із творчістю Шевченка і сприймаючи її, болгарські поети-романтики підставляли свої місцеві образи.

«Так виник за зразком шевченкових кобзарів образ гусляра, гадуляра (гусла, гадулка – болгарські інструменти, під них мандрівні музиканти співали приблизно такі самі пісні, як і під кобзу чи ліру в Україні). Зрозуміло, шо це все був загальноєвропейський тренд – оспівувати народних бардів, які "бережуть героїчну пам'ять, шоб розбудити сплячий народ". Але дуже цікаво, шо ця концепція прийшла в болгарську літературу саме через Тараса Шевченка», зауважує Ігор Ходжаніязов, який досліджував цю сторінку українсько-болгарських літературних взаємин, зокрема, із статті болгарського історика и палеографа Івана Симеонова. Статтю болгарською мовою можна прочитати за посиланням.