Мовна самоідентифікація: ми слуги чи господарі?
16 липня вступає в силу закон промову. З цієї нагоди в Україні відбудеться низка творчих акцій
16 липня в різких куточках України відбудуться концерти та інші творчі акції за участі відомих виконавців. Запрошуються усі бажаючі!
Київ – о 19.00 біля т.зв. «арки дружби народів»
Львів – о 19.30 на проспекті Свободи біля пам’ятника Шевченку Музично-поетичний концерт "Мова об'єднує"
Харків – акція Мова об'єднує. Харків о 19.00 на площі Свободи
Також акції різного формату відбудуться в багатьох містах України, зокрема, з міст Київщині вже анонсували Богуслав. Місця і час проведення акцій оновлюються, всю інформацію можна побачити, перейшовши за посиланням.
І трохи інформації для роздумів. У мережі Фейсбук з’явилось відео Леся Подерв’янського, яке змушує замислитись про мовну самоідентифікацію. Воно за короткий час набрало понаж три тисячі перепостів.
«Громадяни різних країн зазвичай спілкуються між собою мовою свого народу своєї країни. Це природньо. Але це правило не працює в колоніях, у колоніальних країнах. Там автохтонна мова завжди винесена на маргінес. І нею спілкуються аборигени нижчої верстви суспільства. А вищі класи спілкуються між собою мовою метрополії. Але аборигени теж хочуть пристосуватись і вибитись у начальство. Тому вони теж переходять на мову господаря. Але навіть при найдосконалішому пристосуванстві господар їм завжди нагадає, хто вони такі і звідки. Тут варто згадати Пушкіна, який назвав Гоголя хохлом. Так що тут зовсім природньо, коли в домі господаря слуги розмовляють мовою господаря. Інакше їх просто не візьмуть на роботу. І тут ти маєш зробити вибір, мій друже, ким ти хочеш бути: господарем у своїй хаті, чи слугою у хаті господаря». Відео, в якому український художник і письменник розмірковує про мовну самоідентифікацію, з’явилось у Фейсбуку і набрало багато поширень. Вочевидь, багатьох зачепило за живе.
Соцмережі поширюють багато небайдужих коментарів. «Чоловік відкриває секрет, чому у нас і досі непопулярна українська мова? Чому вона і досі деким сприймається як мова безправних аборигенів? Чи є сенс переходити з мови колонізації на мову аборигенів?» – зауважує користувачка мережі Наталя Федечко.