Містичний Київ: страшні та моторошні місця

Полюбляєте дивитися фільми жахів та слухати історії, від яких дух перехоплює, тоді відвідайте таємничі місця у столиці, де преважній більшості киян стає погано.

Байкове кладовище

На Байкове краще піти, звичайно, вдень - не тому, що вночі по його території ходять душі похованих тут вбивць або самогубців, а з метою оцінити красу занедбаних склепів і пам'ятників. Звичайно, якщо ви хочете вражень абсолютно моторошної сили - вночі пройдіть далі по вул. Шмідта і впретеся в величну територію крематорію, де повно всякої одухотвореною молоді, якій нема чого більше робити ночами, крім як дим нюхати.

Лиса гора

Лисих гір в Києві, місті з бурхливою відьомською субкультурою, кілька - 13. Проте, зараз мова про Лису гору на Видубичах, де за часів Київської Русі проводилися язичницькі обряди. Якийсь час гора належала Печерському монастирю - монахи тут рили свої перші ходи, а також містили пасіку. У XIX ст. було вирішено встановити тут військові укріплення. Побудували Лисогірський форт. На всіх пагорбах на Лисій горі станьте і звучно пострибайте - ви почуєте, що під вами порожнеча: це вал висотою від 10 до 12 м, яких тут кілька. Вали з'єднані тунелями, і взагалі Форт являє собою складну систему бастіонів і равелінів. У підземних казармах могло розмітитися до декількох тисяч солдатів. В кінці XIX ст. тут стратили державних злочинців - на горі були встановлені шибениці, повішених кат ховав десь неподалік. За часів німецької окупації в горі знаходилася підземна база танків - входи в базу німці підірвали під час відступу. Сьогодні гора - улюблене місце зустрічей сатаністів, толкієністів, і інших … туристів.

Сходи на Б / Ж

Дерев'яні сходи добре відома всім, хто любить гуляти в околицях Великої Житомирської. Кажуть, під сходами проходять потужні енергетичні потоки. Ми схильні думати, що страх наводить технічний стан сходів - вона може впасти просто "за давністю років", без будь-якої допомоги сил зла.

Підземний перехід на Майдані

Головпоштамт Перехід, званий в народі "Трубою" знаходиться на місці стародавнього Козиного болота, де, як вважали наші предки, живуть чорти. Тому навіть зараз, коли ця частина Козячого болота належить Київському метрополітену, проходячи по переходу так чи інакше нібито відчуває пригнічений стан духу. З Головпоштою інша історія - тут свого часу стояв прибутковий будинок міщанки Дьяконової, і коли в одній з її квартир стала самостійно рухатися меблі і літати всякі предмети інтер'єру, а викликана на допомогу поліція констатувала, , що то полтергейст, а народу стало ясно - будинок проклятий. Про це "діагнозі" не раз згадали, коли в 1989 році відвалився портик Головпоштамту, на смерть придавивши 13 осіб.

Замок Річарда

Привиди, які нібито живуть в будинку на Андріївському узвозі, 15 - насправді називаються вентиляційними трубами, і саме рух повітря в них викликає такий несамовитий виття, тому тут ніхто не зміг жити після смерті власника. Власник - ніякий не Річард, а звичайний купець Орлов. Замком Річарда Левове серце назвав будинок письменник Віктор Некрасов - його сильно вразила його рідкісна для київської архітектури британська готика.

Замкова гора на Андріївському узвозі

Найвідоміша Лиса гора - Замкова гора, де поруч стоїть Воздвиженка. Поряд зберігся будинок Михайла Булгакова, який відомий своїми містичними оповідями. Тут регулярно проводили (і, кажуть, проводять) здійснювати різноманітні обряди київські відьми. Таємнича і тягне частина гори - кладовище Фролівського жіночого монастиря, закладене в 1816 році. Назва гори швидше за все походить від дерев'яного замку литовського воєводи Володимира Ольгердовича, який 1482 року спалив кримський хан Герея. Замок був відновлений і перебудований, його знову спалили (на цей раз запорожці), після чого довгий час гора належала тільки відьмам і киянам, що тримає тут городи.

Десятинна церква

На перетині Андріївського узвозу, Десятинної та Володимирської вулиць знаходиться Старокиївська гора. Місце великої біоенергетичної сили - зі слів знаючих людей. Поруч з десятинній церквою (від якої залишився тільки фундамент) знаходилося язичницьке капище - ніби сама княгиня Ольга приходила сюди, коли хотіла зачати здорового сина, а в період з 22 грудня до 22 квітня (язичники вважали, що цей час найбільш сприятливо для любові) тут селили молодят із заможних сімей з метою отримати здорове і талановите потомство.

Зелений театр

Облагороджений нині Зелений театр (Паркова дорога, 2) театром був не завжди - частини підпірної стіни Печерської фортеці можна знайти тут і сьогодні. Стіна тільки стилізована під кріпосне споруда - її бійниці насправді це "обманки", а сама стіна просто зміцнювала гору, допомагаючи Печерську стояти. Це гігантське інженерна споруда з підземними ходами, дренажною системою і тунелями в горі. Сьогодні, особливо на вихідних, тут тренуються скелелази, а вечорами продовжує збиратися неформальна молодь. Протягом своєї історії "зеленка" постійно то горіла, то піддавалася удару блискавок, то просто приваблювала "неблагонадійних" елементів - по-перше, за часів початку будівництва стіни тут неподалік був цвинтар самогубців і померлих немовлят. По-друге, в радянські часи, кажуть, злочинці залишали тут трупи пограбованих і убитих гостей столиці. Ну і постійні неформальні тусовки не додали місцю гарної репутації.

Будинок Сулими

Нібито до цього часу в будинку номер 16 на Лютеранській відбуваються дивні речі - хтось регоче серед ночі, по другому поверху переміщається жіноча фігура в білому, а на цікавих перехожих падають камені. Після смерті чиновника у відставці Якима Якимовича Сулими будинок, побудований за його власним проектом (Яким Якимович захоплювався архітектурою) переходило з одних рук в інші, кілька разів горіло, і в народі "зашелестіли" - тут живе нечиста сила, яка виганяє з дому кожного нового мешканця

За інформацією: Клуб Корінного Киянина

Ілюстративний матеріал із відкритих джерел