Історична знахідка у Суботові: таємниця крипти

Науковці припускають, що знайдене ймовірне поховання Богдана Хмельницького, пошуки якого тривали понад 300 років

Місце поховання Гетьмана Богдана Хмельницького було таємницею, і шукати могилу почали невдовзі після поховання історичного діяча. За офіційною версією, підтвердженою одним із найкращих біографів Хмельницького Іваном Крип’якевичем, Богдана Хмельницького і його сина Тимоша було поховано у Свято-Іллінській церкві-усипальниці у Суботові. Та пошуки, які тривали понад 300 років, і про деякі з яких навіть є згадка у поемі Тараса Шевченка «Великий Льох», не увінчувалися успіхами. Навіть робота експедицій археологів, перша з яких розпочала шукати могилу Хмельницького на початку минулого століття, була безуспішною.

За словами доктора історичних наук Тараса Чухліба, інтрига навколо місця поховання Хмельницького полягає в тому, що на початку XVIII століття у Літописі Григорія Граб’янки та Чернігівському літописі було записано, що під час завоювання України польськими військами 1664 року тіло Богдана було підступно викинуто з гробниці на попелище за наказом коронного гетьмана Стефана Чернецького.

Зараз же науковці зауважують, що є підстави сподіватися на успішне завершення цих пошуків. І говорять про подію в українській історіографії, яка може змінити загальноприйнятну версію про поховання Богдана Хмельницького.

Рік тому громадська організація «Фонд Великий Льох» під патронатом Православної Церкви України стала ініціатором масштабних пошуків могили гетьмана України Богдана Хмельницького. Було створено наукову експедицію, до якої увійшли авторитетні археологи, геофізики та історики, та відомі незалежні експерти.

Для пошуку праху Хмельницького геофізики використали новітні світові технології. І от – за допомогою сучасної апаратури у родинній церкві-усипальниці Хмельницьких геофізики зафіксували об’єкт, схожий на склеп на глибині понад 4 метри. До речі, загальноприйнятим вважалось, що у часи Богдана Хмельницького нікого не ховали на глибині понад 3 метри, то ж дослідження зупинялись саме на цій глибині, та й технічні можливості були скромнішими.

І от…

“Під час розвідки в Свято-Іллінській церкві ми застосовували один із найпоширеніших та перевірених у світовій практиці геофізичних методів – метод високочастотних електромагнітних зондувань, або ж георадарний метод. За допомогою чотирьох георадарів з різною робочою частотою і, відповідно, різної роздільної здатності та глибинності, обстежили простір під підлогою церкви до глибини більше ніж 4 метри. Раніше не було можливості дослідити підземний простір до такої глибини, не руйнуючи його. За результатами обробки даних георадарного зондування ми отримали чітке тривимірне зображення аномалії у центральній частині церкві. Її геометрія та розміри (довжина 3 м, ширина 1,3 м) відповідають об’єкту, схожому на склеп, – зауважує кандидат геологічних наук, старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії теоретичної та прикладної геофізики Інституту геології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Ксенія Бондар. – До речі, ще 1970 року саме центральну частину церкви, де ми передбачаємо наявність склепу, досліджував відомий український археолог Роман Юра. У своєму щоденнику він відмітив зміщення фундаментної плити однієї з колон на північ, у бік, як ми думаємо, вхідного тунелю до передбачуваної підземної споруди. Проте їм не вистачило буквально метра, аби дійти до об’єкта”.

Передувала цій роботі ще одна сенсаційна знахідка –у державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці ім. В. Заболотного вчені натрапили на копію метрики Іллінської церкви (оригінали зберігають у Санкт-Петербурзі), складену ще в 1885 році учителем Медведівської церковно-приходської школи О. Татаровим. У документі зазначається, що праворуч церкви біля середньої колони, ближче до заходу, є склеп Зиновія Богдана Хмельницького та його сина Тимоша, закиданий будівельним сміттям під час перебудови церкви.

Як пояснює геофізик, незалежний експерт Іван Ільчишин, який дослідив понад 100 церковних споруд, знахідка ймовірно вказує на наявність крипти. «З власного досвіду знаю лише два випадки, коли в середині церкви, на глибині понад 4 метри, були аномалії, схожі на крипти. Свято-Іллінська церква у Суботові стала в моєму списку третім таким об’єктом. Там було знайдено 4 аномалії, одна з них на 90% є криптою», зауважує експерт.

Також знайдено сліди ймовірно засипаного підземного проходу з південно-західної стіни церкви в бік вівтаря або до підземної крипти. Однак аби перевірити припущення, потрібні додаткові археологічні та інженерно-геологічні дослідження.

“У нас є вагомі підстави припускати, що один зі знайдених підземних ходів, імовірно, веде до церкви. Його зафіксовано на глибині 4,5 метра. Якщо є хід, значить, він кудись веде. А зважаючи, що територію Свято-Іллінської церкви перетворили на цвинтар лише у XVIII столітті, коли згоріла Михайлівська церква, то попереду багато цікавих відкриттів, – підкреслює кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту археології НАН України Лариса Виногродська. –Наступний етап дослідників – зондування стін церкви сучасними технічними засобами. До речі, для цього достатньо малих отворів у стінах. Маємо докопатися до істини. Важливо, щоб держава підтримувала продовження цих досліджень”.

Джерело: Інститут Просвіти.