23.10.2018
Александр Чернышенко 0
30-ті роки ХХ століття на Фастівщині стали справжнім полюванням сталінських репресивних НКВСівських структур на осіб польської національності за так званими сфабрикованими справами різних “польських центрів” і Польської організації войськової. Через жорна сталінських репресій довелося пройти майже всім особам польської національності, яку б лояльність правлячій комуністичній партії вони не висловлювали.
А почалося все з «Закритого листа» про нібито шпигунсько-диверсійну і терористичну діяльність польської розвідки від 11 липня 1937 року, який тодішній нарком НКВС РСР Єжов відправив всім наркомам НКВС республік, країв і областей. У ньому вказувалося на надзвичайно незадовільну роботу на Україні, Уралі та Сибіру з ліквідації диверсійно-шпигунської мережі польської розвідки в СРСР», якою охоплені найвищі органи радянської влади в армії, спецорганах, промисловості і транспорті. Після цього маховик «розкриття» нібито польських агентів, особливо в Україні, набрав шалених обертів.
На Фастівщині, де жило у той час ще чимало поляків, цей маховик зібрав чималий «урожай» і сотні людей було страчено, як «ворожих агентів» тільки за те, що вони були не тієї національності чи мали прізвище, яке закінчувалось на «-ський».
В пам’ять про трагічні події 80-річної давнини, коли у Фастові у 1937-1938 роках було страчено НКВСівцями близько 200 парафіян фастівського костелу польського походження, у фастівському костелі Воздвиження Святого Хреста відбулась Свята Меса.
Її очолив Ординарій Київсько-Житомирський єпископ РКЦ Віталій Кривицький, він же освятив меморіальну таблицю, присвячену трагічним подіям радянського минулого, яку встановили на зовнішній стіні католицького храму.
Дякуємо за надану історичну інформацію фастівському історику і краєзнавцю Едуарду Мондзелевському.