Блоги

Ольга Сагайдак: Що ми робимо для збереження культурної спадщини в часи війни?

Музейники знають, що робити, і вже зробили певні кроки; що є робоча група, яка генерує рішення щодо убезпечення чи зменшення ризиків для нерухомих пам'яток національного і всесвітнього значення. Чи це так?

Ольга Сагайдак: Що ми робимо для збереження культурної спадщини в часи війни? - зображення

Що ми робимо для збереження культурної спадщини в часи війни?

Що, наприклад, прямо зараз відбувається з колекцією Маріупольського музею? Сьогодні!!! Завтра це питання може вже втратити актуальність.

Як про колекцію Горлівського музею, де було кілька десятків робіт Реріха, в 2014.

Я дуже хотіла почути меседж від держави, МКІПу, про те, що плани А, Б і В є, що музейники знають, що робити і вже зробили певні кроки; що є робоча група, яка генерує рішення щодо убезпечення чи зменшення ризиків для нерухомих пам'яток національного і всесвітнього значення.

Про те, що ми запросили вже кілька тижнів тому, коли почули інформацію західної розвідки, допомоги UNESCO, ICOM, наших закордонних колег.

Сьогодні музейники коментують, що централізованої інструкції вони не мають. Діють на свій розсуд і виходячи з досвіду.

Зрозуміло, що універсального алгоритму не існує. Але маємо застосувати дерево рішень.

Найважливіше – це люди. Головний зберігач несе персональну відповідальність за збереження колекції.

Якщо він лишається на окупованій території, його назвуть колаборантом, якщо полишить музей – буде нести хрест професійної відповідальності.

Хто і про що говорить зараз говорить з музейниками, які ключові меседжі вони отримали від держави?

Важливі і рухомі частини колекцій можна було б перемістити в музеї заходу України. Як було в 2014 із запрошенням творів з Харківського художнього музею до Львова. Але коштів на переміщення в музеїв немає, власного транспорту теж.

Те, що неможливо перевезти, треба належним чином спакувати і перемістити в максимально безпечні місця.

Коштів на пакування та матеріалів для нього немає. Не забуваймо, переважно в музеях працюють жінки, люди похилого віку – сил немає.

Архіви, папери, друковані матеріали переміщати дещо простіше. Треба просто розуміти куди.

Нерухома спадщина. Жоден об'єкт не застрахований від пошкоджень пострілами з тяжкого озброєння чи вибухами.

Але наслідки можна мінімізувати. Чи проаналізували ми досвід 2014 року? Потрібні мішки з піском? Люди, які натягнуть сітки? Зроблять риштування?

Можливо, музеям потрібна допомога – художники, реставратори, мистецтвознавці могли б прийти на допомогу і, замість рити окопи, пакувати артефакти, носити ті мішки з піском.

Будь ласка, колеги, давайте про це говорити вголос!

Цитата: "...У Донецькій області всього нараховується 59 державних, з них на підконтрольній Україні території — 30 з філіями та КЗ "Державний історико-культурний заповідник у м.Святогірське";

У Луганській області всього нараховується 34 державних музеї, з них на підконтрольній території – 14.

Однак найбільші музеї регіону із значною частиною Музейного фонду України залишилися на тимчасово окупованій частині — в ДНР/ЛНР, зокрема у Донецьку до початку АТО було відомо всього 140 музеїв і музейних кімнат (державних, відомчих, громадських)..." (дослідження НАН 2016 "Культурні цінності Криму і Донбасу в умовах війни та окупації" – за посиланням.

Першоджерело за посиланням.

На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією редакції інформагенції "Погляд".

Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.

Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.