Фільм «Віддана»: Шарм і шик Австро-Угорської Буковини ХІХ століття передають образи героїв

Художниця по костюмах Леся Патока розповіла, як створювалися для фільму костюми, які були типовими для Станіслава ХІХ ст.

На початку наступного року в кінопрокат вийде стрічка "Віддана" за романом Софії Андрухович  "Фелікс Австрія", зйомки якого щойно завершилися.

Сюжет картини розгортається у кінці ХІХ ст. в на той час австро-угорському місті Станіславі (нині це Івано-Франківськ).  У центрі сюжету – стосунки двох дівчат: доньки шанованого лікаря Аделі та її служниці Стефи, з якою вони разом росли.  Режисер фільму – Христина Сиволап, для якої «Віддана» є дебютною повнометражкою. Головні ролі виконують Алеся Романова та Маріанна Янушевич.

Особливого колориту кожній епосі у фільмах надають декорації, антураж, а також костюми кіногероїв, які мають гармонійно доповнювати їхні образи.  Художником по костюмах для фільму стала дизайнерка і стилістка Леся Патока, яка також працює над образами Джамали, Івана Дорна, Onuka, Panivalkova. Леся Патока представила п’ять костюмів героїні стрічки Аделі, й розповіла, як створювалися образи для фільму.

За словами художниці, під час підготовки до зйомок фільму довелося перелопатити величезну кількість інформації, детально вивчити особливості моди того періоду, у якій чітко простежувались тенденції ар-нуво.  Цікаво, що жіночий образ того часу безперечно був неможливий без елегантного комірця-стійки, а такого поняття, як декольте, не існувало. Загалом натхнення автори черпали з багатьох джерел. Також скрупульозно підбирали тканини, деталі одягу й аксесуари, які б відображали тогочасні тенденції… «Чим більше ми спілкувалися з режисером, тим більше я схилялась до того, що нам потрібно робити стилізацію, а не реконструкцію того периоду. Я рада, що Христина на це погодилась. Таким чином ми взяли за основу історичні факти й фасони, але створювали все з сучасних матеріалів», розповідає Леся Патока.

Втім, одна справа розробити костюми до найменших дрібниць, інша – пошити їх масово для героїв стрічки. Довелось задіяти дуже багато майстрів. У Вінниці, наприклад, майстрині шили корсети, капелюшники створювали підоснови для капелюшків, також рукодільниці із шовку виготовляли квіти для декору головних уборів. Величезні капелюшки, які в ті часи носили жінки, було можна декорувати не лише квітами, а й екзотичним пір’ям. То ж довелося звертатись до власників страусиних ферм, а ще замовляти в Китаї пір’я фазана і павича.

«Головним викликом стала зйомка наймасовішої сцени фільму. Вона знімалася в Чернівцях, у театрі, де знаходилось 300 персон із вищого світу. Нам не лише потрібно було виготовити 70 головних уборів, і правильно й красиво одягли 300 осіб, а й пояснити, як правильно носити такий одяг, не обірвати шлейф, завжди бути з прямою спиною. Не скажу, що це було просто, але після цього я знаю, що ми можемо все», – зазначає художниця.

Джерело: «L’Officiel»