Домашнє насильство чи звичайна сварка?

Домашнє насильство зустрічається по всьому світу. На жаль, воно є поширеним і в Україні. Щорічно в нашій країні від домашнього насильства гине 600 жінок. Однак, як свідчать статистичні дані, лише 10% постраждалих звертаються по допомогу і повідомляють правоохоронні органи, а половина з тих, хто звернувся, через деякий час відмовляються від своїх слів, називаючи насильство простою домашньою сваркою. Як же відрізнити домашнє насильство від звичайної побутової сварки?

Взагалі насильство буває різних форм: домашнім, економічним і психологічним.

Згідно із законодавством:

Домашнє насильство – це дії або бездіяльність фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Економічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

Звісно, в житті бувають різні ситуації і не завжди можна тверезо оцінити й виявити той чи інший вид насилля. Проте якщо у побуті жінка, яка взяла декретну відпустку та доглядає за дітьми, просить гроші у чоловіка, наприклад, на нову річ, бо стара пошкодилась, але стикається з образливими фразами на кшталт «у тебе все постійно рветься», «ти й так сидиш вдома», «доглядай краще за дітьми, ніж купуй нові речі», «ти сама не можеш заробити» і т.д. – то це домашнє насильство, яке також можна розцінювати і як психологічне та економічне насильство. Обтяжуючою обставиною є те, коли аналогічні ситуації трапляються у присутності дітей, які також стають жертвами.

В Україні впродовж останніх двох років активно впроваджуються програми боротьби з різними видами насильства. Зокрема, минулоріч було розпочато тренування мобільних груп поліції з протидії насильству «ПОЛІНА», які уже запрацювали у кількох областях. Про потребу захисту населення, насамперед жінок і дітей від домашнього насильства неодноразово наголошували львівські феміністки та представниці правозахисних організацій.

А на Київщині вже два місяці як діє Притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі. Заклад створено на території Васильківського району і розрахований на 10 осіб, які можуть проживати та з дітьми безкоштовно. Там працюють психологи, соціальні педагоги та інші фахівці, які надають консультації постраждалим від насильства жінкам. Номер «гарячої лінії» притулку працює цілодобово: 0673414895

Якщо ви чи ваші подруги, знайомі постраждали від насильства, телефонуйте, щоб отримати фахову консультацію та допомогу.

Фото - pixabay.com