День освіти для дорослих: ідея "коледжів громад"
Сьогодні відбувся круглий стіл з питань законодавчого забезпечення освіти дорослих в Україні, де презентували Концепцію розвитку освіти дорослих, а також проведуть конференцію "Проблеми інженерної освіти в Україні". Про це розповіла народна депутатка України 9-го скликання та віцепрезидент Київської школи економіки Інна Совсун.
На що сьогодні важливо звертати увагу в контексті освіти дорослих? Головне – це пошук синергії. У формуванні системи освіти дорослих треба знайти точки дотику з реформуванням інших ланок освіти, з роботодавцями, з реформою децентралізації та економічними трансформаціями, з реформами у інших сферах життя суспільства.
Що треба для цього:
- поєднати розвиток освіти дорослих і реформування інших складових системи освіти, насамперед професійної, фахової передвищої та вищої освіти;
- говорити про пошук взаємодії з роботодавцями;
- виділити стратегічні напрямки освіти дорослих і інвестувати у першу чергу в них: реформа ринку землі має на меті розвиток фермерства, але для цього треба не лише земля і не лише капітал, але й навички підприємництва для селян;
- регулювання освіти дорослих не може бути уніфікованим. Є певні сфери, в яких освіта дорослих є обов’язковою – лікарі, вчителі, пілоти, військові. Очевидно, що для кожної з таких професій потрібне окреме регулювання і це треба намагатись знайти уніфікований підхід для них. Тому треба чітко розрізнити, що має бути врегульовано у базовому законодавстві, а що має бути описане у спеціалізованих законах.
За словами Совсун, окремої уваги вартує питання щодо інституцій, які мають навчати дорослих. Так, у Швеції функціонує мережа «народних університетів» - Folkuniversitetet. Така асоціація була заснована у ще 1942 року за ініціативи кількох шведських університетів, щоб забезпечувати різного роду курси та програми для дорослої аудиторії. Подібні інституції працюють і в Німеччині.
"Мені видається, що про подібні інституції варто думати і в Україні. Очевидно, що сьогоднішня мережа закладів освіти – і професійно-технічної, і фахової-передвищої, і вищої - є далекою від оптимальної. Сьогодні у нас є велика кількість кількість закладів з вузькою галузевою специфікою. Такі заклади не можуть оперативно реагувати на зміни на ринку праці. Важливо думати про створення таких закладів, які зможуть мати більше розмаїття програм, на різних рівнях, у різних форматах і для задоволення різних потреба (як от підвищення кваліфікації, отримання ступеня, особистісний розвиток чи дозвілля). Зараз уряд приділяє багато уваги тому, як стимулювати економічне зростання, у тому числі – про підвищення продуктивності праці. І треба розуміти, що продуктивність праці – це не тільки про зміну економічних відносин, але й про набуття нових знань і навичок працівникам", – зауважила вона.