Новини Київської області
Вишгород
Культура

Де насправді народився Тарас Шевченко?


Найбільшу в Київській області стародавню колекцію «Кобзарів», унікальні листівки, книгу із записом дати народження Великого Кобзаря та інші історичні документи, пов’язані з життям та творчістю Тараса Шевченка нині можна побачити до 29 березня у Державному архіві Київської області. Унікальні експонати перезентовано у музейно-архівному проекті «Історична Київщина – заповітна земля Кобзаря», який приурочений 205-річчю з Дня народження Тараса Шевченка. Його відкриття анонсував "Погляд": https://www.poglyad.tv/zavitajte-na-vystavku-istorychna-kyyivshhyna-zapovitna-zemlya-kobzarya/. Серед раритетних предметів, пов‘язаних з іменем Шевченка--речей із із затоплених сіл Київщини, мистецьких творів, друкованих видань та музейних експонатів тут є, зокрема, документи, які розкривають аспекти діяльності Шевченка на Київщині (1843-1846 рр). Про це повідомила на своїй Фейсбук-сторінці Влада Литовченко, директор Вишгородського історико-культурного заповідника, який став одним із співорганізаторів проекту. На відкриття заходу завітав перший Президент України Леонід Кравчук. «Слава Богу, що ми сьогодні маємо можливість без насилля зробити те, що бажає українське серце, - зауважив Леонід Кравчук.– Через засилля бруду, який ми бачимо з екранів телевізорів, все ж пробивається українська сила. І я вірю в те, що Тарас Григорович Шевченко своєю думкою, своїми творами і їхньою силою допоможе їй». «Київщина займала особливе місце у житті та творчості Великого Кобзаря. Цього року виповнюється рівно 160 років як вперше в Лейпцигу друзями Тараса Шевченка була надрукована збірка «Новые стихотворения Пушкина и Шавченки» з 6-ма раніше написаними, але забороненими поезіями Шевченка, серед яких «Заповіт», «Розрита могила» і «Кавказ», написаний у Переяславі», - розповіла співорганізатор проекту, директор Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидат історичних наук Влада Литовченко. «Є поширена думка, що батьківщина Тараса Шевченка – це Черкащина, - зазначила директор Державного архіву Київської області Соф’я Каменєва. - Однак насправді це історична Київщина, оскільки народився Тарас у Звенигородському повіті Київської губернії, а Черкаська область з’явилася лише в 1954 році». Гостям презентували оригінал ревізької казки кріпаків поміщиків Енгельгардтів з посімейними списками сім’ї Т. Г. Шевченка, де вписаний дворічний Тарас. Цей документ внесений до Державного реєстру національно-культурного надбання України. Частини своїх приватних колекцій показали історики та меценати Василь Михальчук, Дмитро Піркл, Зоя Ружин та Інна Бессалова. Зокрема, Дмитро Піркл надав на виставку «Кобзар» 1876 року, в якому вперше надруковані підцензурні вірші поета - стара Київська громада викупила їх у братів Шевченка, а через два роки М. Драгоманов у Женеві перевидав збірку для нелегального розповсюдження. Окреме місце зайняв на виставці журнал «Український інженер» 1931 року зі статтею про Шевченка-гравера. Інша частина документів на виставці розкриває сторінки історії переслідувань і заборон, націлених не лише проти розповсюдження кобзаревих творів, але й проти тих відомих діячів українського національного відродження (зокрема, М. Лисенка), які намагалися заходами з вшанування пам’яті поета стверджувати історичне значення творчості поета у визвольному русі поневолених народів обох тодішніх імперій. Відзначити річницю з Дня народження Великого Кобзаря прибули в.о. начальника Управління культури, національностей та релігій КОДА Віталій Томнюк та перший секретар посольства Казахстану в Україні Гульнар Турсинбаєва. Тимчасовий Повірений у справах посольства Республіки Болгарія в Україні Стояна Русінова надіслала учасникам та організаторам проекту вітальний адрес. Організатори проекту: Київська обласна державна адміністрація, Державний архів Київської області, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Центральний державний історичний архів України, Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України, Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Пшеничного, Яготинський історичний музей, Вишгородський історико-культурний заповідник. Ознайомитися з експонатами, виставленими в архіві, можна до 29 березня 2019 року. Джерело: Фейсбук-сторінка Влади Литовченко