Найбільшу в Київській області стародавню колекцію «Кобзарів», унікальні листівки, книгу із записом дати народження Великого Кобзаря та інші історичні документи, пов’язані з життям та творчістю Тараса Шевченка нині можна побачити до 29 березня у Державному архіві Київської області.
Унікальні експонати перезентовано у музейно-архівному проекті «Історична Київщина – заповітна земля Кобзаря», який приурочений 205-річчю з Дня народження Тараса Шевченка. Його відкриття анонсував "Погляд": https://www.poglyad.tv/zavitajte-na-vystavku-istorychna-kyyivshhyna-zapovitna-zemlya-kobzarya/.
Серед раритетних предметів, пов‘язаних з іменем Шевченка--речей із із затоплених сіл Київщини, мистецьких творів, друкованих видань та музейних експонатів тут є, зокрема, документи, які розкривають аспекти діяльності Шевченка на Київщині (1843-1846 рр). Про це повідомила на своїй Фейсбук-сторінці Влада Литовченко, директор Вишгородського історико-культурного заповідника, який став одним із співорганізаторів проекту.
![](https://www.poglyad.tv/wp-content/uploads/2019/03/0312_Lytovch_Kobzar.jpg)
На відкриття заходу завітав перший Президент України Леонід Кравчук. «Слава Богу, що ми сьогодні маємо можливість без насилля зробити те, що бажає українське серце, - зауважив Леонід Кравчук.– Через засилля бруду, який ми бачимо з екранів телевізорів, все ж пробивається українська сила. І я вірю в те, що Тарас Григорович Шевченко своєю думкою, своїми творами і їхньою силою допоможе їй».
«Київщина займала особливе місце у житті та творчості Великого Кобзаря. Цього року виповнюється рівно 160 років як вперше в Лейпцигу друзями Тараса Шевченка була надрукована збірка «Новые стихотворения Пушкина и Шавченки» з 6-ма раніше написаними, але забороненими поезіями Шевченка, серед яких «Заповіт», «Розрита могила» і «Кавказ», написаний у Переяславі», - розповіла співорганізатор проекту, директор Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидат історичних наук Влада Литовченко.
![](https://www.poglyad.tv/wp-content/uploads/2019/03/0312_Lytovchenko_Kobzar3.jpg)
«Є поширена думка, що батьківщина Тараса Шевченка – це Черкащина, - зазначила директор Державного архіву Київської області Соф’я Каменєва. - Однак насправді це історична Київщина, оскільки народився Тарас у Звенигородському повіті Київської губернії, а Черкаська область з’явилася лише в 1954 році».
Гостям презентували оригінал ревізької казки кріпаків поміщиків Енгельгардтів з посімейними списками сім’ї Т. Г. Шевченка, де вписаний дворічний Тарас. Цей документ внесений до Державного реєстру національно-культурного надбання України.
![](https://www.poglyad.tv/wp-content/uploads/2019/03/0312Lytov_Kobzar6.jpg)
Частини своїх приватних колекцій показали історики та меценати Василь Михальчук, Дмитро Піркл, Зоя Ружин та Інна Бессалова. Зокрема, Дмитро Піркл надав на виставку «Кобзар» 1876 року, в якому вперше надруковані підцензурні вірші поета - стара Київська громада викупила їх у братів Шевченка, а через два роки М. Драгоманов у Женеві перевидав збірку для нелегального розповсюдження.
Окреме місце зайняв на виставці журнал «Український інженер» 1931 року зі статтею про Шевченка-гравера. Інша частина документів на виставці розкриває сторінки історії переслідувань і заборон, націлених не лише проти розповсюдження кобзаревих творів, але й проти тих відомих діячів українського національного відродження (зокрема, М. Лисенка), які намагалися заходами з вшанування пам’яті поета стверджувати історичне значення творчості поета у визвольному русі поневолених народів обох тодішніх імперій.
Відзначити річницю з Дня народження Великого Кобзаря прибули в.о. начальника Управління культури, національностей та релігій КОДА Віталій Томнюк та перший секретар посольства Казахстану в Україні Гульнар Турсинбаєва. Тимчасовий Повірений у справах посольства Республіки Болгарія в Україні Стояна Русінова надіслала учасникам та організаторам проекту вітальний адрес.
Організатори проекту: Київська обласна державна адміністрація, Державний архів Київської області, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Центральний державний історичний архів України, Центральний державний архів-музей літератури та мистецтва України, Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Пшеничного, Яготинський історичний музей, Вишгородський історико-культурний заповідник.
Ознайомитися з експонатами, виставленими в архіві, можна до 29 березня 2019 року.
Джерело: Фейсбук-сторінка Влади Литовченко