#Розслідування #сесія #Розслідування #ірпінь #Карплюк #Розслідування #Діти #екологія #ірпінь #Освіта #сесія #ірпінь #історія #Карплюк #сесія #екологія #ірпінь #історія #Освіта #ирпень
Новини
Україна
Суспільство
Світ-суспільство

Чи можна впливати на владу України через Дорожню карту?

24.04.2019 Косянчук Інна 0

Європейський Союз затвердив оновлений документ для взаємодії з громадянським суспільством України до 2020 року.

Дорожню карту розробили експерти Проекту ЄС після серії зустрічей та обговорень з громадськими організаціями України, представниками влади та іншими зацікавленими сторонами. Відтепер взаємодія ЄС з громадянським суспільством буде будуватись на основі цього документа.

Перша Дорожня карта ЄС для України охоплювала період з 2014 по 2017 рік і передбачала 8 довгострокових пріоритетів співробітництва і координації. До числа пріоритетів входило створення сприятливих умов, аналіз політичної діяльності, легітимність, Угода про асоціацію, конфлікти, підзвітність, права людини, економічний розвиток і багато інших галузей, що стосуються — організацій громадянського суспільства (ОГС). 

Торік Євросоюз вирішив переглянути та оновити цей документ. 

Експертки Проекту ЄС, зокрема, Орися Луцевич (аналітикиня британського центру «Chatham House») та Ясенка Перович (керівниця проекту «Технічна допомога для розвитку громадянського суспільств в Західних Балканах та Туреччині»), провели в Україні зустрічі з представниками громадянського суспільства, влади, донорських організацій та інших зацікавлених сторін. Серія попередніх консультацій дозволила підвести підсумки щодо змін контексту у порівнянні з ситуацією, описаною в першій Дорожній карті, і забезпечила поглиблене розуміння поточних проблем громадянського суспільства, надала цінну інформацію про перспективи в основних пріоритетних областях, їх цілі, результати та показники. 

Оновлений документ складається із трьох частин, куди включено короткий аналіз поточного стану справ та досвіду попередньої взаємодії ЄС, стратегію та план дій ЄС для взаємодії із ОГС, й контроль за реалізацією процесу та стратегії.

У новій Дорожній карті визначено такі пріоритети:

– Взаємодія ЄС з громадянським суспільством в цілому, що включає динамічні та інноваційні ОГС, що сприяють соціальним змінам в Україні, та підтримку заходів тематичних/секторальних (регіональних) мереж;

–Активізацію зусиль щодо стимулювання сприятливого середовища для ОГС в Україні – до цього пріоритету входять Правове та програмне середовище, що уможливлює реалізацію прав на свободу вираження, зібрань та об'єднань, а також сприятливе фінансове середовище підтримує сталість ОГС;

– Заохочення змістовної і структурованої участі ОГС у внутрішній політиці країн-партнерів, у розробці програм ЄС та міжнародних процесах – цей пріоритет включає такі підпункти: співпраця громадянського суспільства та державних інституцій завдяки діалогу та взаємодії за принципами готовності, довіри та взаємного визнання спільних інтересів;  активна участь Громадянського суспільства у консультаціях з питань розробки програм ЄС та інших міжнародних процесах;

– Покращення здатності ОГС функціонувати у якості незалежних суб'єктів включає спроможні, прозорі та підзвітні ОГС, ефективні ОГС та фінансово стабільні ОГС.

Дорожню карту ЄС називають інфраструктурним документом. Вона включає аналіз ситуації та ключові виклики, визначає задачі та кроки, які потрібні для створення більш сприятливого середовища для громадського сектору України. “Зважаючи на свій досвід у різних країнах щодо цього питання, скажу, що такі дорожні карти створюються для розвитку цих країн. Карта є своєрідним путівником щодо стандартів, які нам потрібні, аби бути більш функціональними”, — зауважує Ясенка Перович.

Наявність такого документа у країні, що обрала своїм курсом євроінтеграцію, може полегшити багато процесів у майбутньому.

“Чому важливо мати такий документ? Як ви знаєте, Хорватія стала членом ЄС у 2013 році. Вона була останньою зі списку країн-кандидатів. І якщо ви поговорите з хорватськими колегами — представниками громадських організацій, то вони скажуть вам, що їхнє життя було б набагато легшим, якби вони мали такий документ, коли вступали до Євросоюзу. Бо цей документ зорієнтовує, що має бути, щоб створити середовище, в якому можна діяти ефективно та продуктивно”, — пояснює Ясенка Перович.

Дорожня карта також відкриває нову можливість для додаткового діалогу між ЄС та владою щодо розвитку сектору. Це стосується і законодавства, і розвитку механізмів місцевої демократії, і прозорості державного фінансування сектору.

“Чи буде така можливість використана, багато в чому залежить від активного діалогу самого громадянського суспільства з європейськими партнерами та вироблення спільних позицій», — зазначає Орися Луцевич.

Експертки вважають, що Дорожня карта — це той документ, який справді може допомогти, однак наскільки він насправді стане у пригоді – залежить від громадянського суспільства.

“Так, безумовно, ЄС буде підтримувати громадянське суспільство, однак важливо, наскільки організації громадянського суспільства будуть мотивовані щодо цього документа, наскільки вони робитимуть свій внесок, щоб здійснювати зміни, працювати об’єднано, адвокатувати, лобіювати”, — зауважує Ясенка Перович.

Також експертки розповіли, як ефективно користуватися Дорожньою картою.

Природно, що організації, які знайомляться з такою картою, не одразу розуміють, як нею користуватися. “Йдеться про новий, зовсім інший підхід. Тобто, вам не будуть говорити, що робити, — зауважила Ясенка Перович. – Передовсім варто розуміти, що ця карта не для однієї ОГС. “Вам потрібно працювати разом. Ви не зможете скористатися нею ефективно поодинці”.

Експертка навела як приклад досвід Сербії, де громадянське суспільство змогло об’єднати свої зусилля, створити коаліцію та відкрити діалог із владою щодо необхідних змін.

Громадські організації змогли створити механізм для секторальних консультаційних процесів, що отримав назву "Секторний механізм кооперації", і став багатофункціональними. Громадянське суспільство Сербії використовує його і для програмування коштів ЄС, і для переговорних процесів на рівні країни.

Чи можна впливати на владу через Дорожню карту? “Це було б ідеально. І тут потрібно розвинути спроможність, знання, можливості, однак це не може бути зроблено лише однією організацією. Потрібна коаліція організацій. Якщо ви бачите, що уряд йде у несприятливому напрямку для громадянського суспільства, то ця Дорожня карта дає вам інструмент”, — пояснює Ясенка Перович.

Через цей документ громадянське суспільство може ініціювати діалоги з владою, щоб заявити про свої потреби.

“Повільно влада може почати впроваджувати певні елементи цього документа у законодавство, або ж у політику, яка стосується громадянського суспільства. Але в Україні ви маєте основу для цього — у вас є Угода про Асоціацію з ЄС, і там сказано також і про розвиток громадянського суспільства. Тому у вас є всі підстави, бо ваш уряд підписав цю угоду та взяв на себе зобов’язання”, — вважає Ясенка Перович.

 Проект ЄС вже розпочав роботу щодо роз'яснення можливостей оновленого документа.

Торік восени проект оновленої Дорожньої карти презентовано громадським організаціям у різних містах України, зокрема в Києві, Львові, Одесі, Харкові та Дніпрі. Експерти розповідали організаціям громадянського суспільства про можливості цього документа.

Понад 60 представників громадських організацій з усіх регіонів України у листопаді минулого року два дні працювали разом на розбудову регіонального та національного партнерства для втілення пріоритетів Дорожньої карти ЄС. 93% учасників заходу є членами або лідерами різноманітних коаліцій, партнерств, мереж, форумів, ініціативних груп.

Також Проектом ЄС започаткована публікація серії матеріалів про роботу коаліцій та життя великих об'єднань, щоб краще розуміти роботу таких платформ, принципів формування тематичних рухів та адвокаційних мереж. Ці статті покликані підсилити активних громадян, що шукають шляхів досягнення системних змін та усвідомлюють необхідність працювати разом з однодумцями з різних організацій.

Джерело: Together Європейський простір