Через що в Україні може збільшитися ціна та знизитися якість інтернету

Ймовірно, що спецрозслідування щодо імпорту кабельної продукції, яке оголосили в Україні, — банальна спроба монополізації ринку двома українськими виробниками. І призведе вона до плачевних наслідків — подорожчання кабелю, збільшення вартості та погіршення якості послуг для абонентів.

Сьогодні, 17 листопада, сайт Liga Business опублікував статтю, в якій припускається, що спеціальне розслідування щодо імпорту кабельної продукції, про яке наприкінці липня цього року оголосила Міжвідомча комісія з зовнішньої торгівлі, загрожує цифровізації України (широкому впровадженню цифрових технологій у суспільне життя). І навіть може зіпсувати відносини країни з ЄС, які і так останнім часом не назвеш гладкими, особливо з огляду на дивні ініціативи наших депутатів в сфері зовнішньої торгівлі.

Автори статті розповідають, що ініціаторами розслідування виступили два найбільших українських виробники цього ринку — "Одескабель" та "Південкабель" —, а, крім сумнівності претензій до імпортерів кабелю, розслідування може негативно вплинути на розгортання і модернізацію телекоммереж в Україні (зокрема, й 4G) та навіть погіршити наші відносини з Євросоюзом.

Чому два національних виробники раптом вирішили грати "проти ринку"? Пояснень самих ініціаторів розслідування отримати не вдалося, але в соцмережах присутні досить розпливчасті коментарі. Так, наприклад, керівник відділу продажів LAN-кабелів "Одескабель", коментуючи, навіщо компанія ініціювала таке розслідування, сформулював це так: "Я за відкритий і вільний ринок. Але зараз все змінилося і треба виживати".

Liga застерігає — розслідування негативно вплине на гаманці українських операторів зв'язку (а далі — і їх абонентів). І взагалі все це дуже дивно — адже ніяких загроз українським виробникам кабельно-провідникової продукції не спостерігається. Більш того, за останні п'ять років було побудовано близько 10 нових заводів, що займаються виробництвом кабельно-провідникової продукції.

"В Україні виробляють практично всю номенклатуру необхідної нам кабельної продукції. Але, наприклад, оптичний кабель ми закуповуємо в основному імпортний. Співвідношення "ціна/якість" у імпортних кабелів привабливіше. Крім того, український ринок не може надати нам необхідний обсяг. Коаксіальний кабель — також, практично повністю імпорт, з тих же причин", — пояснюють свої уподобання в компанії "Воля", найбільшому українському інтернет-провайдері, який закуповує більше 4 тис. км кабелю на рік.

Там попереджають про сумні наслідки введення ввізних мит: "Зростання мит призведе до подорожчання кабелю. Подорожчання — до збільшення вартості послуг для абонентів. Воно відіб'ється і на будівництві, і на модернізації мережі. Ми не зможемо швидко освоювати нові ринки, не зможемо оперативно покращувати якість послуг для абонентів. Зараз багато нової потужної техніки, яка споживає велику кількість трафіку, і необхідно якісне обладнання та якісна мережа", — попереджають у "Волі".

Про ті ж проблеми говорять і в найбільшому телеком-операторі країни — "Київстар". У 2019 на інвестиційному форумі в Маріуполі між найбільшими українськими телеком-операторами (ПрАТ "Київстар", ПрАТ "ВФ Україна", ТОВ "Лайфселл", ТОВ "Інтернаціональні комунікації") та Кабінетом Міністрів України було підписано Меморандум, згідно з яким мобільні оператори до 2025 зобов'язалися покрити 4G інтернетом сільську місцевість і дороги національного значення. Сумарні інвестиції в реалізацію умов Меморандуму оцінюються у розмірі 5 млрд гривень на кожного з операторів-сторін Меморандуму.

Саме ці плани, вважає Віталій Нікітенко, радник Голови Української асоціації операторів зв'язку "ТЕЛАС", могли стати причиною "заборонної" активності двох українських виробників: "Оператори мобільного зв'язку за своїми ліцензійним зобов'язанням щодо розвитку мереж 4G повинні покрити мережею до середини 2022 більше 90% населення. На початок 2023 має бути покриття міжнародних доріг, а до 2025 року — національних доріг. Для їх виконання операторам мобільного зв'язку потрібно побудувати велику кількість нових вишок для розміщення обладнання базових станцій та, з огляду на постійно зростаючий обсяг даних, який використовують споживачі, вони повинні бути підключені до магістральних мереж за допомогою волоконно-оптичних кабелів. Тобто, потреба операторів телекомунікацій в кабельній продукції різних типів в найближчі роки буде стабільно високою. Тому національні виробники хочуть обмежити імпорт і значно підвищити свої доходи. При цьому зросте вартість побудови, зокрема, телекомунікаційних мереж і сповільняться темпи їх розвитку, і, як наслідок, оператори телекомунікацій будуть змушені підвищувати вартість телекомунікаційних послуг для кінцевого споживача.

За попередніми підрахунками, якщо будуть застосовані додаткові імпортні мита в середньому розмірі, в якому їх зараз застосовує Міністерство розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства (мінімальний рівень мит — 6,54%, максимальний — 144%, середній — 30%), то додаткові витрати кінцевих споживачів кабелю — операторів телекомунікацій складуть сотні мільйонів гривень, особливо з урахуванням того, що мита можуть застосовуватися протягом 8 років.

Тобто застосування таких спеціальних мит призведе до значних інвестиційних втрат всіх операторів телекомунікацій, уповільнення будівництва нових мереж як рухомого (мобільного) зв'язку, зокрема, для проникнення нових технологій 4G в сільській місцевості, так і фіксованого зв'язку, зокрема, широкосмугового доступу до мережі Інтернет.

Перекладаючи простішою мовою — ініціювання розслідування — банальна спроба монополізації ринку двома національними виробниками напередодні істотного стабільного підвищення попиту. У той же час задовольнити цей попит, на думку Віталія Нікітенко, вони не зможуть, навіть якщо доб'ються загороджувальних заходів для імпортних кабелів. "Внутрішні виробники не можуть закрити всі потреби українських споживачів хоча б тому, що в Україні не виробляється повної номенклатури кабельної продукції. Це стосується як радіочастотних кабелів, так і електричних кабелів", — говорить Нікітенко.

Ситуація, що склалася, турбує також і імпортерів: "Дотримання національних інтересів і інтересів компаній, які намагаються стати монополістами — аж ніяк не одне й те саме. Адже може трапитися не тільки підвищення цін, монополізація ринку і стримування інвестиційних проектів, а, як результат, відсутність технічного прогресу і здорової конкуренції і погіршення позицій наших експортерів на інших ринках", — йдеться у зверненні компанії DEPS, яка займається імпортом і дистрибуцією обладнання для телекомунікаційного ринку, зокрема і кабельно-провідникової продукції.

Також не варто забувати про те, що в розслідуванні фігурує і силовий кабель. Напевно, ні для кого не є секретом той факт, що в кожній новобудові силового кабелю прокладається на сотні тисяч гривень. У свою чергу, енергогенеруючі компанії, так само як і компанії, які здійснюють доставку електроенергії, вкладають у модернізацію і побудову мереж щорічно мільярди гривень, закуповуючи сотні тисяч кілометрів кабелю. Легко можна спрогнозувати те, що зростання мит викличе зростання їхніх витрат, які будуть в підсумку покладені на кінцевих споживачів їх продукції — нас з вами.

Така підвищена активність щодо захисту національного виробника (яка в деяких випадках є лише прикриттям для спроби монополізації ринку — цікаво, чи задається даним питанням АМКУ?) не може не викликати запитань у наших торговельних партнерів з країн ЄС. А їхні запитання в підсумку дорого обійдуться українським же виробникам, доступ яких на так довго завойовувані європейські ринки може раптово сильно скоротитися. Чи думає про це Мінекономіки (в частині наслідків як мінімум втрати такої необхідної на сьогодні Україні валютної виручки), приймаючи підсумкові рішення по таким розслідуванням? Хочеться вірити, що так. Як і про інтереси споживачів, які постраждають вже навіть не гіпотетично, а гарантовано.