Бориспіль зведений на людських кістках

Бориспіль є одним із найстаріших міст Київщини. Перша літописна згадка про нього відноситься до початку XI ст., коли в братовбивчій війні (1015–1019) між синами київського князя Володимира на річці Альті загинув князь Борис, який з 1072 року канонізований як один з перших святих Київської Русі.

Стародавнє місто

Бориспіль (рання назва Летч) до 1154 року був укріпленим городищем, яке стояло на підвищенні між двома рукавами річки Альти. Місцевість була заболочена і лісиста. Летч за часів Київської Русі був не тільки укріпленим пунктом на межі Київського та Переяславського князівств, але й місцем зміни коней та місцем відпочинку для різних посольств, гінців, княжих дружин, князів.

Починаючи із 1508 року, Бориспіль неодноразово переходив із рук литовиських князів до польських. 1590 року містечко Бориспіль отримав у володіння Войтех Чоновицький, який в документах 1590 року згадується як гетьман запорізьких козаків. В цих документах Бориспіль вперше згадується як містечко.

Наприкінці XVII ст. Бориспіль став досить великим містечком з двома брамами — Переяславською та Київською, кількома вулицями. Тут жили переважно міщани, які займались ремеслами та промислами. У XVIII столітті Бориспіль перетворився на значний економічний центр. Цьому сприяло те, ще тут проходив шлях Київ - Полтава.

У 1802 році Бориспіль став волосним центром Переяславського повіту Полтавської губернії. У місті діяли три парафіяльні школи, а в 1842 році було відкрито початкове народне училище для державних селян. 

Містобудування по-радянськи

Із приходом радянської влади будівлі, які б зараз мали історичну цінність, були знищені. В тому числі три церкви.

Михайлівська церква стояла на території теперішньо школи №1, де зараз магазин Сільпо - там була церква Пречистої Богородиці. А на території стадіону школи №1 стояла Борисо-Глібська церква (була збудована на фундаменті давньоруської Лецької Божниці). Між цими церквами було кладовище. Всі три церкви зруйнували у 1930 році.

Моторошна знахідка

Нещодавно під час будівельних робіт між магазином Сільпо та першою школою були викопані людські кістки. Як так сталося? Тому що радянська влада не перехоронювала людей, а зрівнювала кладовища із землею та зводила на них будівлі, школи.

На місці будівництва були знайдені рештки 5 людей віком від 18 до 80 років. З них лише одне поховання неушкоджене. Вся територія старого кладовища перекопана траншеями під мережі у 60-70-их роках.

Людські рештки забрали працівники Бориспільського державного історичного музею. Згодом у спеціальних ящиках людей перепоховають за всіма релігійними традиціями на Книшовому меморіальному парковому комплексі.

Директор музею Наталія Йова коментує: «Це не проблема міської влади, це проблема всієї України. По всій країні таке відношення до таких місць. На даний час в нас на розробці лежить паспорт, але Міністерство Культури України не робить останній крок, щоб видати нам облікову документацію на цю територію (вулиці Героїв Небесної Сотні, Глибоцька, частина Бежівки, Нижній Вал, частина Червоноармійської). При наявності дозволів усі будівельні роботи, які б проводилися на згаданих вулицях, велися б під наглядом археологів, або під контролем Обласного управління органу культурної спадщини».

Після того, як людські кістки були зібрані, будівельні роботи продовжилися.

На превеликий жаль, у місті, окрім музею та Книшевого меморіально паркового комплексу, немає на що подивитися. Бориспіль відомий не завдяки своїй великій історії, а завдяки аеропорту «Бориспіль».

Про інші знахідки

Як повідомляв «Погляд», на території бориспільської школи виявили два людських скелети.

«Погляд» розповідав, що у Борисполі археологи знайшли вперше в Україні косторізну майстерню. Також у Борисполі археологи знайшли горн другої пол. ХVІІ ст.

Щоб бути першими у курсі найсвіжіших новин Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш  Telegram-канал «Погляд Київщина – Інформаційна Агенція». Читайте нас у Facebook «Погляд Київщина» і дивіться на YouTube.