#Розслідування #сесія #Розслідування #ірпінь #Карплюк #Розслідування #Діти #екологія #ірпінь #Освіта #сесія #ірпінь #історія #Карплюк #сесія #екологія #ірпінь #історія #Освіта #ирпень
Новини
Вишгород
Культура

«Борть. Життя. Полісся»: вперше показано унікальні фото

13.10.2020 5 Косянчук Інна 0

На території Національного музею архітектури і побуту України Україні вперше презентували фотопроєкт, присвячений бортництву

Фото ІА "Погляд"

Фотовиставка «Борть. Життя. Полісся» унікальна тим, що  на ній вперше в Україні в одному місці було зібрано фото та документи з низки українських архівів та знімки, зроблені під час науково-дослідницьких експедицій до місць сучасного побутування бортництва Київської, Рівненської та Житомирської областей.

Фото з Фейсбук-сторінки Влади Литовченко

Виставка стала одним з  найяскравіших фрагментів Національного проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі», ініційованого Вишгородським історико-культурним заповідником, який реалізується за підтримки Українського культурного фонду.

Фото ІА "Погляд"

На фотовиставці поєднано експозиційно-фондові та архівні матеріали різних часів з існуючими у наш час осередками традиції у межах теми бортництва українського Полісся.

Фотопроєкт «Борть. Життя. Полісся» реалізується у співпраці з державню архівною службою України, з Центральним державним архівом вищих органів влади України, з Центральним державним архівом кіно- і фонодокументів імені Пшеничного, Державним архівом Київської області за підтримки Державних архівів Рівненської і Житомирської областей.

Фото ІА "Погляд"

Куратор Національного проєкту, директор Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидат історичних наук Влада Литовченко зазначила: «На світлинах зображено унікальні артефакти - від минувшини до сьогодення. Вперше в Україні ці фотоматеріали презентовано в широкому форматі. Цей проєкт є вдалим симбіозом міжсекторального, музейно-архівного співробітництва. Завдяки співпраці з нашими архівами вдалося дослідити еволюцію бортництва, зібрати максимальну кількість фотоматеріалів про бортництво і бджільництво в Україні. Фінальним акордом Національного проєкту є створення віртуального музею бортництва з віртуальними філіями, до якого також увійдуть оцифровані матеріали, представлені на цій фотовиставці. Нашими партнерами стала низка музейних закладів України – окрім Вишгородського історико-культурного заповідника, це Національний музей архітектури і побуту України, Національний історико-архітектурний заповідник «Переяслав», Рівненський краєзнавчий музей, Олевський краєзнавчий музей, Сарненський історико-етнографічний музей, і музей «Українське село», які містять експозиції бортництва».

Фото з Фейсбук-сторінки Влади Литовченко

Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов підкреслив: «Мені дуже імпонує такий сучасний формат – поєднання давньої традиції й сучасної подачі, зокрема, оцифрування виставки, яка буде доступна всім бажаючим у віртуальному музеї бортництва. Ми радо долучилися до співпраці з Національним проектом, адже це йде в унісон з цілями Стратегії розвитку архівної справи. Радо приймемо по завершенню проєкту всю аудіовізуальну частину на державне зберігання. До того ж, варто подумати про створення архівної колекції на підставі фотографій про бортництво – аби через 10, 50, 100 років дослідники могли швидко знайти відповідні матеріали».

Фото з Фейсбук-сторінки Влади Литовченко

Директор державного архіву Київської області Соф’я Каменєва розповіла: «Я завжди стежила за реалізацією Національного проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі». Цей проєкт міг реалізуватися не лише тоді, коли до цього проєкту приєднуються фахівці, науковці, менеджери, а й, насамперед, коли у проєкт вкладається вся душа. Я знаю, що Влада Литовченко над цим проєктом працювала 24 години на добу і 7 днів на тиждень. Такі проєкти просто зобов’язані бути успішними. Переконана, що представлені на фотовиставці матеріали повинні бути і в архіві Київської області, і будемо раді взяти ці документи на зберігання – створити окремий фонд».

Фото ІА "Погляд"

Відомий мистецтвознавець Світлана Долеско зазначила: «Це цілком слушна думка, що фотоматеріали, представлені у межах проєкту, повинні бути заархівовані, щоб через будь-який відтинок часу інформація була доступна. Хочу звернути увагу, що Український культурний фонд підтримав велику кількість проєктів. І коли такий потрібний і цікавий загалу проєкт, як «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі» добігає фіналу, стає зрозуміло, яка ціль і місія гранту. Учасники проєкту провели велику роботу, спрямовану на збереження і розвиток культурних традицій».

Фото з Фейсбук-сторінки Влади Литовченко

Про деякі унікальні документи, знайдені під час роботи над фотопроєктом, розповіла науковий керівник Національного проекту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі», провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАНУ, кандидат історичних наук Галина Бондаренко. «Один з цікавих документів, – в оцифрованому вигляді він є на сайті Центрального історичного архіву – грамота, за якою полковник Василь Підгорецький передає в оренду борті, які знаходилися в Києві, на землі церкви Василя Кесарійського. Також до фотопроєкту увійшла світлина з експедиційного щоденника відомої етнологині Наталі Заглади, зроблена під час експедиції 1936 року до Чорнобильського та Димерського районів. Це пасіка Зіновія Круковця, у якого була невелика кількість рамкових вуликів, але основну частину пасіки складали колодні вулики. Ще одне цікаве фото було знайдене в архіві кіно- і фонодокументів імені Пшеничного. Воно знаходиться в архіві документів, які під час Другої світової війни були вивезені до Німеччини, а потім повернуті в Україну. На фото – акуратна пасіка, яка повністю складається з колодних вуликів. Науковці того часу фіксують, що коли вони йшли селами, то скрізь бачили борті, які висіли на деревах, які стояли і біля будинків, і в садах. Тобто бортники використовували різні техніки».

Фото з Фейсбук-сторінки Влади Литовченко

Генеральний директор Національного музею архітектури і побуту України, заслужений працівник культури України Оксана Старак-Повякель звернула увагу учасників проєкту на те, що територія для презентації фотопроєкту була обрана дуже вдало, адже у Національному музеї архітектури і побуту представлено велику експозицію бортництва, і все у поєднанні дає прекрасне уявлення про давній промисел. «Це середовище, де можна побачити оригінальні вулики, дізнатися, як саме вони були встановлені на деревах у давні  часи. Мед у Київській Русі був одним з найголовніших засобів виживання. З одного баку, це смачно і поживно, з іншого – кращого антисептика, ніж мед і продукти бджільництва, не було. Окрім того, у часи Київської Русі особливо на Поліссі, бортний та хутровий промисли були основними, за рахунок яких Київська Русь могла представити себе й за кородоном, адже це були предмети експорту. Про важливість промислу свідчило й те, що якщо людина знищила чи вкрала борть – її чекала смертна кара. Щоб скласти повніше уявлення про медоборну справу в Україні, ми до відкриття фотопроєкту  «Борть. Життя. Полісся» підготували також виставку «Бортництво».

Фото ІА "Погляд"

Також У Національному музеї архітектури і побуту встановлена спеціальна табличка з QR-кодом для промоції  Національного проєкту, і після 31 жовтня – часу його завершення – всі відвідувачі можуть просканувати код і дізнатися більше про історію бортництва, про світ бортництва, і в тому числі побачити ці унікальні знімки, які будуть також оцифровані й розміщені у віртуальному музеї бортництва.

Фото з Фейсбук-сторінки Влади Литовченко

ДОВІДКА. Ініціатор Національного проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі" – Вишгородський історико-культурний заповідник.

Співорганізатори проєкту: Вишгородська міська рада, Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації, Сарненський історико-етнографічний музей,Олевський краєзнавчий музей.

За підтримки:Житомирської обласної державної адміністрації, Київської обласної державної адміністрації, Рівненської обласної державної адміністрації.

Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.

Фото ІА "Погляд"
Фото ІА "Погляд"

Як повідомляв «Погляд», Кабмін схвалив створення Українського інституту інтелектуальної власності.