Боротьба за збереження риби може стати жорсткішою: штрафи планують збільшити у 10 разів
18.07.2018
Наталія Проценко 0
Нинішній штраф за порушенням правил рибальства становить 34-170 грн. За грубі порушення потрібно заплатити від 340 до 680 грн. Для прикладу, карась — 17 грн, судак — 510 грн за кожен хвіст незалежно від розміру. Але такі суми нікого не зупиняють, запевняють у рибоохоронному патрулі.
"Наразі у Верховній Раді перебуває законопроект щодо підвищення штрафів та відповідальності за порушення правил рибальства у 10 разів. Мінімальний штраф буде становити 1700 грн, а за порушення, що спричинило тяжкі наслідки — до 255 тис. грн", — розповідає керівник управління Київського рибоохоронного патруля Володимир Мухін.
За перебування на водоймі із забороненими знаряддями лову, такими як електровудка чи вибухові речовини, можуть ввести кримінальну відповідальність — обмеження та позбавлення волі до 3 років.
Вже два роки як охороняє біоресурси та захищає водойми від браконьєрів на Київщині спеціальний рибоохоронний патруль. Його створили замість рибінспекції задля ефективного контролю вилову риби та боротьби з порушниками. Загальна площа акваторії зони діяльності Київського патруля понад 177 тис. гектарів від Білорусі до Канева.
"7 000 правопорушень нами задокументовано за два роки. Чимало людей, які займалися браконьєрством або незаконним рибним промислом від цього відмовилися. Адже стало невигідно. Залишилися лише завзяті порушники, які використовують новітні технології, постановку сіток за допомогою GPS-трекерів", — пояснюють фахівці.
Рибалки вважають, що контролювати вилов риби потрібно, щоб зберегти популяцію. І роботу патруля схвалюють. Водночас зізнаються, не завжди виходить зупинитися вчасно. На Дніпрі під час патрулювання зустрічаємо рибалку-любителя Олександра, який тут з 10-ої ранку. "Інколи не виходить лише три кілограми. Раз як попаде такий улов, але таке буває дуже рідко", — зізнається рибалка.
У Київському рибоохоронному патрулі розповідають, за два роки вдалося напрацювати власну інформативну базу та створити гарячу лінію. Про порушення найчастіше повідомляють рибалки-любителі.
"Намагаємося контролювати водойми в режимі нон-стоп, 24/7. У нас постійно хтось на воді, контролює ситуацію. За роки роботи напрацювали інформаційну базу. Знайомилися з рибалками-любителями, які нам постійно допомагають, коли бачать порушення на воді", - запевняє головний державний інспектор Київського рибоохоронного патруля Олександр Лень.
"Велика наша заслуга, як я вважаю — це довіра населення. Кожен третій рибалка-любитель, якщо бачить порушення на воді, нам телефонує. Ми створили гарячу лінію, підключили до неї месенджери. Кожен може сфотографувати порушення, направити GPS-точку, тоді ми розуміємо, що повідомлення реальне і оперативно реагуємо", — зазначає Володимир Мухін. Ця система значно більше дозволяє вберегти водойми від браконьєрства.
У законопроекті, що вже зареєстрований у Верховній Раді, є ще одне нововведення — якщо порушника спіймають на гарячому вдруге, платити доведеться більше. Крім того, працівники Держрибагенства сподіваються, що найближчим часом внаслідок реформування вдасться створити спецфонд. Туди б залучалися кошти за завдані збитки рибному господарству. За них можна було б здійснювати зариблення та покращувати екологічний стан водойм. Але це поки що лише у перспективі.