Біологи довели, що «запах дощу» є приманкою
Вчені Лундського університету (Швеція) довели, що «запах дощу», що залишається в свіжому повітрі після дощу, створюють особливі леткі речовини, які виділяють ґрунтові мікроби для залучення членистоногих. Мікробам це життєво необхідно, оскільки членистоногі, а саме ногохвістки, допомагають бактеріям розноситися по світу.
Ногохвістки харчуються грибками, мікробами та дрібними частинками органіки. Їх приманює цей запах, вони поїдають бактерії, а їх спори виділяються потім в широкому ареалі пересування членистоногих. Як описують цей процес науковий журнал Nature Microbiology, чимало бактерій з роду стрептоміцетів виробляють два типи летучих речовин, які й складають основу своєрідного запаху – геосмін та 2-метілізоборнеол.
Було проведено ряд досліджень. Вчені виростили кілька колоній стрептоміцетів, помістили їх в спеціальні пастки і встановили їх у лісі. Вже через добу всередині пасток виявилося безліч ногохвісток, які поїдали бактерії. Біологи досліджували і подальший процес. Виявилося, що в шлунку ногохвісток значна частина мікробів виживає у вигляді спор, які ці членистоногі розносять на великі відстані.
До речі, мікроби виробляють безліч летючих молекул. Частина їх – продукти їх життєдіяльності, а інші грають роль сигналів. Наприклад, бактерії, що прискорюють розкладання тіл померлих тварин, виробляють білки кадаверин і путресцин, що володіють таким запахом, який відлякує всіх багатоклітинних тварин.
Важливість цього дослідження в розкритті механізму різних природних симбіозів – взаємовигідного співжиття. Бактерії дають їжу ногохвісткам, а ті допомагають їм потрапити на нові території, куди самі мікроби не можуть дістатися. Подібним чином можуть співіснувати з багатоклітинними істотами і багато інших мікробів і навіть віруси.
Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що комахи зникають набагато швидше, ніж раніше вважали вчені.