#Розслідування #сесія #Розслідування #ірпінь #Карплюк #Розслідування #Діти #екологія #ірпінь #Освіта #сесія #ірпінь #історія #Карплюк #сесія #екологія #ірпінь #історія #Освіта #ирпень
Новини
Головні новини
Суспільство
Політика

Більше повноважень, але не відповідальності: Аваков нарощує потенціал свого відомства

18.03.2021 0 Оксана Кириленко 0

Крісло міністра внутрішніх справ Арсен Аваков незмінно посідає з лютого 2014 року. Це безумовний рекорд перебування на такому високому посту, який він отримав по завершенні Революції Гідності. Його призначення мало на меті передусім кардинальне реформування правоохоронних органів.Втім, спроба виявилася невдалою.

Фото: facebook Арсена Авакова

У 2019 році президентом став Володимир Зеленський. І у суспільстві існували справедливі сподівання та очікування, що МВС очолить «нове обличчя». Однак Аваков залишився і в новому уряді – «під персональну відповідальність» нового президента.

Причому згодом його репутацію як головного правоохоронця країни не заплямували ані низка резонансних скандалів та арештів довкола справи Шеремета, ані факти нападів на громадських діячів, ані бандитські розборки у Броварах, ані захоплення заручників у Луцьку. Ба навіть убивство поліцейськими п’ятирічного хлопчика у Переяславі та побиття й зґвалтування жінки у відділку поліції в Кагарлику жодним чином не вплинули на стійкість крісла, яке багато років займає Арсен Борисович.

Тривалий термін перебування на посаді - це не єдиний його «рекорд». Річ у тім, що відомство, очолюване Аваковим, отримує також і найбільший бюджет серед усіх силових та антикорупційних органі в Україні. Останніми роками МВС під його керівництвом централізується, стрімко нарощує свій потенціал та розширює повноваження правоохоронців.

Олександр Саліженко, журналіст ресурсу ЧЕСНО, ретельно дослідив та розклав по поличках, як «розквітло» при міністрі Авакові підконтрольне йому відомство. Втім, чи стало воно ефективнішим? Далі наводимо матеріал «без купюр».

Більше витрат, але не ефективності

У 2020 році на міністерство Арсена Авакова із держбюджету витратили рекордну для силовиків суму — 100,5 млрд гривень. У порівнянні з 2014 роком, коли Авакова тільки призначили міністром, фінансування МВС зросло більш ніж у чотири рази.

Очевидно, що така суттєва диспропорція фінансування створює дисбаланс у системі правоохоронних органів та нацбезпеки держави. 

Зазначимо, що протягом 2020 року міністр Аваков неодноразово звертався до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля із проханням про надання додаткових коштів із фонду боротьби з COVID-19 на доплати працівникам МВС. Перше таке прохання було у травні 2020 року, тоді Аваков просив 2,6 млрд гривень, друге — у вересні, тоді очільник МВС просив ще 1,97 млрд гривень. Найбільшу частку з ковідного фонду — 35 млрд. грн — отримало Міністерство інфраструктури для здійснення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування. 

МОЗ отримав 8.3 млрд. грн. З них, 100 млн. грн на закупівлю апаратів штучної вентиляції легень, 2.9 млрд. грн на закупівлю лабораторного обладнання та розхідних матеріалів для проведення ПЛР тестів та на доплати медичним працівникам та 5.3 млрд. грн на закупівлю обладнання для приймальних відділень опорних закладів охорони здоров’я. 

Депутати від опозиційних фракцій у Верховній Раді неодноразово заявляли, що кошти з “ковідного фонду” не мали йти на додаткове фінансування поліції.

У свою чергу очільник МВС в інтерв’ю заявив, що поліцейським підвищують зарплату, бо їм потрібно годувати родини:

«Коли ми подаємо відповідні зміни в парламент і говоримо: “Товариші, поговорімо все-таки чесно один з одним. Якщо ви хочете безпеку, якщо ви хочете реальну картину речей і жодної корупції й усього іншого, і щоб якісна людина прийшла, щоб ці молоді хлопці залишалися тут, а не йшли, бо їм треба сім’ї годувати, то підвищуємо їм зарплату”, вони кажуть: “Як? Дивіться, МВС знову збільшило свій бюджет. Ми створюємо поліцейську державу”. А ми не створюємо поліцейської держави. Держава — це апарат, який гарантує, зокрема, безпеку».

У коментарі Руху ЧЕСНО депутатка від “Голосу”, членкиня Комітету з питань правоохоронної діяльності ВРУ Олександра Устінова наголошує, що збільшення фінансування має відбуватися лише після проведення повноцінної реформи поліції: 

«Поки у “правоохоронних органах” працюють люди, які ґвалтують під час допитів, вбивають маленьких дітей заради забави, б’ють кийками під час мітингів — ми не маємо права продовжувати збільшувати їх фінансування, так, ніби нічого не відбувається. Спочатку очищення та реформа поліції — потім збільшення фінансування та повноважень».

Після згаданих резонансних подій Правоохоронний комітет ВРУ провів позачергове закрите засідання, на якому депутати з’ясовували обставини вчинення кримінальних правопорушень співробітниками Кагарлицького райвідділу поліції на Київщині, перестрілки у Броварах та низки інших гучних кримінальних правопорушень. Проте на засіданні Авакова не було (запросили лише керівництво Нацполіції та ДБР), не розглядали і рішення про його можливу відставку.

Опозиційні нардепи переконані, що міністр Аваков маніпулює у питанні з фінансуванням його відомства, адже в Україні фінансування армії зменшили, а МВС, навпаки, збільшили, і це коли у країні війна. 

Згідно з дослідженням Світового банку, Україна п’ята у світі за витратами на правопорядок і 158-ма за рівнем верховенства права.

Джерело: “Ціна держави”

Більше повноважень, але не відповідальності

Саме за часів Арсена Авакова відбулася “централізація” апарату — під його керівництво перейшли правоохоронці, прикордонники, нацгвардійці та рятувальники. Міністерство отримало надмірну кількість функцій та повноважень — від охорони кордону держави, забезпечення правопорядку на її території, охорони судів та конвоювання засуджених до боротьби із повенями та пожежами. Центр протидії корупції також писав про те, як Аваков намагається контролювати тих, хто має проводити розслідування щодо його та його підлеглих.

Джерело: “Українська правда”

У багатьох законопроєктах, які проходять через Правоохоронний комітет ВРУ, є потенціал для розширення повноважень поліцейських, що викликає запеклі дискусії серед членів комітету під час їх розгляду. Це помітив і Рух ЧЕСНО в рамках моніторингу діяльності комітетів ВРУ та їх відкритості #ЧесноКомітети

Наприклад, минулого року була спроба розширити правоохоронні функції Нацгвардії — зокрема, надати військовослужбовцям право складати адмінпротоколи, обшукувати громадян і затримувати підозрюваних. Однак після довгих та палких дискусій про повноваження депутати відхилили законопроєкт № 3105, поданий членом Правоохоронного комітету від “Слуги народу” Максимом Павлюком.

Інший ухвалений закон — № 3915 — надав слідчому право самостійно визначати, наскільки тяжким є кожен окремий злочин у сфері обігу наркотиків. Фактично від рішення слідчого наразі залежить, чи триматимуть людину під вартою без альтернатив, чи можна буде “вирішити питання”, перебуваючи на домашньому арешті або сплативши заставу. 

«Або ж закон № 2513 “про ворів в законі”. Нам говорили, що такий закон вкрай необхідний країні, аби поліція вичистила державу від організованої злочинності. По факту ж ми бачимо, що за новою статтею 255-1 КК “Встановлення або поширення злочинного впливу” у 2020 році про підозру повідомили лише шістьом людям! Це надзвичайно низький показник, враховуючи всі ті голосні заяви від МВС про те, як “всіх ворів в законі посадять», — зазначає членкиня Правоохоронного комітету Устінова.

У той же час деякі спроби протягнути розширення повноважень поліції вдалося скасувати через правки депутатів. Йдеться про закон № 2695 про збільшення штрафів за нетверезе водіння. У законопроєкті, зокрема, хотіли дозволити поліцейським зупиняти авто для “профілактичних перевірок” і “сидіти з радарами в кущах”, фактично відновивши повноваження старого ДАІ. 

У середу, 17 березня, Правоохоронний комітет Верховної Ради провалив зміни до закону України “Про національну поліцію”, які зокрема регламентують застосування електрошокерів. Незважаючи на відсутність офіційного врегулювання використання нового виду спецзасобів, Національна поліція за результатами тендеру вже уклала угоду з компанією з оточення “слуг народу” та Романа Безсмертного про закупівлю 200 електрошокерів на 32,85 млн гривень (один електрошокер в середньому обійшовся у 65 тис. гривень)

На засідання Правоохоронного комітету ВРУ, де відбувалося обговорення даного законопроєкту, Арсен Аваков вкотре не з’явився (хоча був анонсований як доповідач), зміни до закону представляв заступник голови Національної поліції Олександр Фацевич. Члени комітету під час розгляду наголосили, що зміни до закону після реалізованої закупівлі електрошокерів — це легалізація витрачених міністерством коштів і того, що вже придбали. Крім того, застосування електрошокерів стосовно осіб, які вчинили адмінправопорушення, — ще один спецзасіб, який будуть використовувати проти учасників мітингів.

Підкомітет з питань діяльності органів правопорядку висловив застереження щодо гуманності застосування електрошокерів до осіб, які мають серцево-судинні захворювання, та вагітних, а також про потенційне незнання цих фактів поліцейським у момент застосування. Також члени комітету наголосили на відсутності висновку МОЗу щодо потенційних ризиків застосування електрошокерів. В результаті Правоохоронний комітет провалив ухвалення за основу законопроєкту № 4375, натомість депутати проголосували за його направлення на доопрацювання.

Нещодавно Рух ЧЕСНО перевірив, як часто міністр Арсен Аваков з’являвся на засіданнях Правоохоронного комітету, і з’ясував, що він не надто любить на них ходити. За інформацією сайту комітету, він був присутній на його засіданнях лише тричі за свою більш ніж шестирічну каденцію — 10 грудня 2014 року (розгляд розслідування викрадення активістів Майдану), 13 травня 2015 року (представлення стратегії реформування органів внутрішніх справ) і 2 лютого 2019 року (розгляд питання підготовки до виборів).

За час роботи Ради 8-го скликання (2014–2019) міністра неодноразово запрошували на інші засідання, які він ігнорував. На скриншоті — уривок зі стенограми засідання правоохоронного комітету, на яке Аваков був запрошений, проте не прийшов.

Не було міністра Арсена Авакова і на засіданнях Правоохоронного комітету ВРУ під час 9-го скликання. Головою даного комітету є Денис Монастирський (фракція “Слуга народу”), колишній помічник Антона Геращенка. 

«Не секрет, що більшість депутатів комітету підконтрольні Авакову і будуть намагатися протягнути вигідні йому рішення. То навіщо зайвий раз щось обговорювати зі своїми “підлеглими”, якщо вони все одно будуть виконувати всі твої вказівки згори? Думаю, поки Арсен Аваков перебуватиме на посаді, він навряд чи змінить свою модель спілкування з депутатами», — переконана Устінова.

Влітку 2020 року у Верховній Раді депутати від “Голосу” та “Слуги народу”, незадоволені роботою міністра Арсена Авакова, розпочали збір підписів за його відставку та зареєстрували відповідну постанову

Підписанти постанови визнають, що цього недостатньо, і якби голосування за відставку Авакова було таємним, то більшість депутатів були б готові підтримати це рішення, але публічно вони мовчать, бо бояться тиску.

Щоб бути першими у курсі найсвіжіших новин Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш  Telegram-канал «Погляд Київщина – Інформаційна Агенція». Читайте нас у Facebook «Погляд Київщина» і дивіться на YouTube.