Батьки учнів вважають дистанційне навчання кращим, ніж «шкільне»

Несподіваний поворот: мама школярки зазначає, що під її керівництвом дитина засвоює  матеріал ефективніше, ніж під керівництвом педагогів

Як впливає на навчальний процес, на школярів, педагогів і батьків дистанційне навчання, яке стало вимушеним заходом під час карантину?

Загалом думки лунають різні. Одні вважають, що діти вдома не можуть сконцентруватися належним чином, а ще страждають від постійних перебоїв з інтернетом, Інші ж не заперечують проти того, аби продовжити навчання у такому ж “дистанційному” форматі навіть після карантин, зазначаючи, що  якісне навчання батьки можуть забезпечити дітям і вдома.

«Мовляв, саме на карантині стало зрозуміло, що повертатися до школи – немає сенсу», зауважує ресурс Всеосвіта, якому Катерина Осадча – викладач, мати двох доньок, одна з яких школярка, розповіла,  що для деяких вихователів та викладачів карантин став приводом розслабитись. Мовляв, ті все скинули на батьків і на інтернет. Хоча й не приховує, що деякі батьки теж не завжди розуміють ситуацію і займаються потуранням, не наполягаючи на навчанні дітей.

«У школі моєї молодшої доньки з усіх учителів нормально відпрацьовують тільки вчитель математики та англійської, а інші надсилають завдання. Це не навчання! У мене протягом робочого дня не замовкають всі месенджери і пошта, іноді вони ще підстрибують до пізнього вечора. Всі матеріали я викладаю в онлайн і контролюю кожного свого студента. Не ідеально, можливо, але я намагаюся зробити все, аби  освітній процес моїх студентів – не припинявся. І я дуже вдячна всім викладачам і учителям, які також не опустили руки у цих умовах, – розповідає Катерина».

Вона пояснює, чому у неї виникло бажання перевести дітей на сімейну форму навчання. Важає, в школі її донька навчається не результативно. А от вдома, під чітким керівництвом матері, їй вдається засвоїти матеріал ефективніше. А ще - Катерині не подобаються методичні підходи, що в більшості випадків застосовують вчителі:  неефективне списування, переписування, вимоги, що спрямовані на дотримання стандартів, а не розвиток дитини.

«Більшість учителів стереотипно ставляться до учнів, бо так простіше, через те, що їх багато. І не приховує, що були навіть ситуації нетолерантного і принизливого ставлення учителів до учнів. Я не кажу, що всі вчителі так працюють. Звісно, є дуже сумлінні педагоги, які добросовісно виконують свою роботу. Але в нашій школі склалася саме така ситуація. І так зване дистанційне навчання, коли онлайн ефективно працюють лише кілька викладачів, поставило питання щодо сімейного навчання», – пояснює Катерина.

Вона ввжає, що перевести дитину на сімейне навчання – не складно, достатньо домовитися з учителем та директором. До того ж, процедури такого навчання офіційно затверджені. А наприкінці семестру дитина складає контрольні роботи у присутності педагогів і директора.

Також ще одна мати на умовах анонімності розповіла, що вже майже два роки, як перевела дитину на сімейне навчання. Щоправда, причиною цього була хвроба доньки. З переваг домашнього  навчання називає встановлення індивідуального режиму дня – дитина висипається і вчиться в той час доби, коли їй зручно. До того ж, стали кращими стосунки матері й доньки, а ще – вона позбавлена нав'язаного школою соціуму і сама обирає, з ким їй спілкуватисьа. «Загалом, вона із задоволення навчається самостійно. І я бачу, шо вона не гірше засвоює знання, аніж за шкільними партами», – розповідає мати дівчинки.

Фото з відкритих інтернет-ресурсів