Антоніна Малей: Наскільки тісно Південний Уельс пов‘язаний з Україною
У приморському містечку Баррі відвідали Гарета Джонса, відважного валійського журналіста, який першим написав про Голодомор в Україні.
В нього на могилі стояв кошик з українськими стрічками, а я залишила жовто-блакитний значок. «Людина, яка занадто багато знала», за що і очевидно загинув.
Цікаво, наскільки тісно Південний Уельс пов‘язаний з Україною.
У місті Мертір-Тідвіл (яке я постійно називаю то Мінас-Тіріт, то Мітранділ), що хвилин за сорок їзди від Баррі, народився і жив Джон Юз, інженер і засновник міста Донецьк (тодішня Юзовка).
Якби він не купив землю на Донбасі (де ходив лише старий пастух із собакою), не збудував там будинок, не заснував там свою компанію, спричинивши справжню індустріальну революцію в регіоні, то може до його внуків не приїхала б гувернанткою Енні Гвен, майбутня мама Гарета Джонса. Саме вона його вчила вдома до семи років.
І може якби вона не розказувала сину про українські степи, про древній Київ та Харків «з його університетами та відомими на весь світ ярмарками» він би туди і не поїхав, не став би свідком страшного сталінського злочину, не написав би про це у найвідоміших газетах світу. І можливо світ би довго навіть не чув про Голодомор.
І можливо Орвелл не написав би свій «Колгосп тварин». Такі ланцюги подій протяглись від валійського інженера.
По дорозі я прочитала спогади Енні Джонс про Україну.
Правда, для неї це все була Росія, починаючи вже від Польщі (там вона пише «польська росія», на той час Польща також була пригноблена російською імперією, польська мова пригнічувалась і заборонялась, царя вимагалось любити.
Ну а українців вона взагалі не відділяє від росіян, хоча описує саме українців з нашими піснями і вишитим одягом.
Вона пробула в донецьких степах усього кілька років і змушена була тікати від епідемії холери. Але багато згадувала про цю мандрівку, а Києвом була просто вражена:
„Святий і древній Київ з‘явився перед моїми очима, щойно ми перетнули широкий Дніпро. Мені перехопило подих від хвилі церков, що сяяли у синьому небі своїми золотими вежами та банями.
Я бачила великий натовп паломників, що прийшов сюди пішки аж із Сибіру» (на цьому моменті я згадала «Хмари» Нечуя-Левицького, написані раніше на кілька десятиліть.
Там він, теж починаючи з паломників з дальніх країв до Лаври, яскраво демонструє тотальне зросійщення і зневагу до української культури і в містах, і по селах)
Я сама насправді дізналась про Гарета Джонса відносно нещодавно, кілька років тому, коли деякі епізоди з фільму про нього «Ціна правди» знімали у нас на подвір‘ї (на той час ми жили у Кракові в центрі у старому будинку з сірими колонами).
Одного спекотного ранку я вийшла на балкон і побачила, що все подвір‘я засипане білим снігом, а навколо висять радянські вивіски та прапори. Тоді я про нього і почала читати.
В них в хаті в 30-ті зустрічалось багато європейської молоді, серед яких були і нацисти.
Одного разу Гарет Джонс навіть написав родичам і попросив не вітатись з ними піднятою рукою і вигуком «хайль».
А коли летів у літаку з Гітлером, то записав свої думки: «Якщо цей літак зараз упаде, це напевно змінить історію».
Я дуже хочу почитати про нього книгу Мирослава Влеклого «Гарет Джонс», та не встигла купити.
Як дивуються місцеві люди, коли ми їм розказуємо про цих людей. Особливо про Джона Юза, що він заснував сучасний Донецьк. Аж не вірять спочатку.
Ми здається тут багатьом відкриваємо їхню власну історію через нашу, українську.
Першоджерело за посиланням.
На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією редакції інформагенції "Погляд".
Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.
Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.