Анастасія Левкова: "За Перекопом є земля", книжка про Крим
Через рік сталась анексія, я вже не знала, чи реально написати таку книжку, - плани полетіли шкереберть.
Але минув час, спілкування з кримчанами стало більше (багато переїхали на материк, але я підтримувала взаємини і з деким, хто лишились), - і в уяві почало вимальовуватись щось інше: роман.
Кілька років його продумувала, спілкувалася з людьми, збирала матеріал. З 2019-го писала щодня (крім березня 2022-го), і ще, і ще, і ще збирала матеріал.
Сьогодні нарешті здала готовий текст - з усіма правками від консультанток і редакторок - у видавництво "Лабораторія".
Отже, "За Перекопом є земля" в цифрах:
1. Книжка задумана 1 серпня 2012-го року, під час моїх перших відвідин Бахчисарая та гостювання у кримськотатарській родині.
2. На роман, отже, пішло понад 10 років.
3. Суто для цієї книжки до Криму їздила двічі - за рік до початку окупації, в 2013-му, та вже під час неї - в серпні 2014-го. В окупований Крим було страшно їхати, але я думала: якщо хочу далі працювати з цією темою, мушу бачити, як там зараз, поки є змога. Розуміла: потім можливості поїхати туди не буде, аж до звільнення Криму.
4. Роман охоплює період від 1990-го до 2014-го з екскурсами в давнішу кримську історію (усе ХХ століття, згадки про першу анексію Криму 1783 року).
5. В роман увійшли свідчення понад 50 людей. Від когось - коротенькі, побіжні речі, від когось - історії життя. Все це об'єднано в одне полотно, у переплетені життя двадцятка героїв і персонажів.
6. Для роману взято понад 200 інтерв'ю - з багатьма респондентами ми спілкувалися по кілька разів.
7. Жодна людина не відмовила в проханні про інтерв'ю, якісь матеріали чи уточнення.
8. Інтерв'ю для роману брала у восьми населених пунктах і в одному поїзді: Сімферополі, Бахчисараї, Ялті, Києві, Львові, Чернігові, Вінниці, дорогою зі Львова до Франківська, у прикарпатському селі Уніж.
Часто це були не інтерв'ю як інтерв'ю, а просто розмови, які дарували осяння і розуміння, як розгорнути сюжет.
Але часто були й інтерв'ю, в яких заздалегідь попереджалося: це для художньої книжки.
9. Роман великий за обсягом - 568 тис знаків без пробілів. Я дуже старалася зробити його коротшим, бо треба дбати про читача та його час. Тепер здається, що лишилася тільки квінтесенція, нічого зайвого (але ж все одно багацько).
10. Файл "Зайве кримське" містить 593 тис знаків - ні, я не скоротила готовий текст на стільки, тут радше спроби, що робилися у процесі, а потім бачила, що ні, не пасує, треба забирати.
11. В романі обіграно 2 кримськотатарських казки, 1 кримськотатарську пісню, 2 кримських легенди (невідомо, якого етносу) - вони пронизують увесь текст.
12. Над книжкою працювала на 4-х резиденціях - у Сімферополі в 2013-му, на Карпатській літературній і у Тбілісі у 2021-му, у Варшаві восени 2022-го.
13. Для роману знято 1 буктрейлер - завдяки Карпатській літературній резиденції. У ньому грають 3є дівчаток і 2є жінок, відео складено зі зйомок 2х людей: працівниці резиденції Марти Мацків та моєї подруги з Криму, чиє ім'я не називаю в цілях безпеки. Вона надіслала відео з Євпаторії та із Сімфі.
14. У романі, окрім головної української мови, є чимало кримськотатарських, трохи російських (щоб показати атмосферу) і суржикових і дещиця англійських слів і фраз.
15. Роман містить півтори сторінки подяк, 15 імен - в ініціалах, адже боюся за безпеку цих людей у нинішньому Криму. Людей, яких згадувати можна, сподіваюся затегати в дописі, коли книжка вже буде на передзамовленні.
Першоджерело за посиланням.
На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією редакції інформагенції "Погляд".
Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.
Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.