133 роки Кока-Колі: шлях від ліків до звичайного напою
29 березня 1886 року американський фармацевт Джон Пембертон створив лікувальний напій, нині відомий як Кока-Кола.
Щоб знайти ліки для лікування залежності від морфію, якою страждав сам через поранення під час Громадянської війни в США, Джон Пембертон почав експериментувати з кокою (рослина, з листя якої витягується наркотик кокаїн) і винами на її основі. Так з’явився напій «Pemberton's French Wine Coca». Проте через введення «сухого закону» у 1885 році в ряді округів штату Джорджія, досліднику довелося змінити формулу напою, виключивши алкогольну основу і замінивши її сиропом з паленого цукру з газуванням. Нову версію напою назвали «Кока-Кола» (англ. «Coca-Cola»), оригінальна формула якого містила 8,46 мг кокаїну, проте ефект значно збільшувався через наявність кофеїну з горіха коли. Варто зазначити, що в ті часи кокаїн вільно продавався, тож його часто додавали для задоволення і тонусу в напої замість спирту.
Так Кока-Кола почала продаватися як ліки для лікування залежності від морфію і опію для ветеранів війни, а в подальшому рекомендувалася від депресії, неврастенії, а також при захворюваннях шлунку, кишечника і нирок серед жіночого населення. Пембертон також стверджував, що кока-кола зцілює від імпотенції.
Цей запатентований лікарський засіб «від всіх нервових розладів» можна було купити через автомат у найбільшій міській аптеці Джекоба в Атланті.
Основні інгредієнти Кока-Коли були такі: три частини листя коки (з цього ж листя в 1860 Альберт Німанн виділив особливий компонент (наркотик) і назвав його кокаїн) на одну частину горіхів тропічного дерева коли.
Наприкінці 1890-х років громадська думка обернулася проти кокаїну, а в 1903 в газеті «New York Tribune» з'явилася розгромна стаття, в якій стверджувалося, що саме Кока-Кола винна в тому, що негри з міських нетрів, які обпилися нею, почали нападати на білих людей. Після цього в Кока-Колу стали додавати не свіже листя коки, а вже «витиснуте», звідки був видалений весь кокаїн.
З тих пір популярність напою зростала в геометричній прогресії. І вже через п'ятдесят років після винаходу кока-кола стала для американців чимось на зразок національного символу.
Сьогодні цей популярний напій продається більш ніж у 200 країнах світу і позиціонується як газований безалкогольний прохолоджувальний, енергетичний і навіть спортивний напій. Окрім класичної Кока-Коли, є ще кілька її різновидів: Light, Vanilla, Zero, Zero Lemon, Coffee Plus.
У кожному варіанті напою склад різний, особливо це стосується вуглеводів, яких у дієтичному варіанті мінімум.
Скільки б не точилося суперечок навколо Кока-коли, наразі офіційно не доведено, що цей напій має якийсь специфічний негативний вплив на організм людини. Це звичайний солодкий напій, який не впливає на здоров'я здорової людини.
Однак лікарі не рекомендують вживати сильногазовані напої, яким є і Кока-Кола на ряду з багатьма іншими, особам, які страждають:
- захворюваннями шлунково-кишкового тракту, особливо гострим і хронічним гастритом,
- підвищеною шлунковою секрецією,
- виразковою хворобою шлунку та дванадцятипалої кишки,
- порушеннями з-боку жовчевивідних шляхів й іншими патологічними процесами.
- Діабетом (через вміст цукру в класичних видах напою).
- Крім того, керівником епідеміологічного відділення Національного інституту вивчення санітарного стану навколишнього середовища (США) Дейлом Сендлером було доведено, що ожиріння, каміння в нирках і вживання напоїв типу «кола» можуть збільшити ризик захворювання нирок.
Цікаві факти:
• Якщо всю вироблену Кока-Колу роздати в пляшках усім мешканцям планети, кожен із нас одержав би по 1500 пляшок.
• Кожну секунду у світі випивають 8000 склянок напоїв, вироблених компанією «Кока-Кола».
• Найбільший знак «Кока-Коли» розташований в чилійському місті Аріка. Він встановлений на вершині пагорба. Ширина знака – 122 метри, висота – 40 метрів. Складено цей знак з 70 тисяч пляшок від «Кока-Коли».
• Дві країни, в яких найвищий у світі відсоток споживання Кока-Коли на душу населення, не мають між собою абсолютно нічого спільного: це величезна континентальна субтропічна Мексика й острівна приполярна Ісландія.