#живапамять: розкажіть про свій рід

Центр фольклору та етнографії пропонує всім переглянути родинні альбоми й долучитися флешмобу

Пам’ять роду зберігається у спогадах, документах,  світлинах – всьому тому, що формує унікальний сімейний архів, і що можна передати нащадкам із побажаннями продовжувати родовід.

Центр фольклору та етнографії запропонував поділитися унікальними документами і оповідями, запустивши флешмоб #живапамять.

«За майже місяць карантину більшість з нас певно відчули, що цей час дозволив побути із самим собою, заглянути в себе, задуматися про все, на що не завжди ставало часу. Очевидно, Великдень та поминальні дні цього року пройдуть не так, як завжди, але віддати шану предкам можна не лише так, і не лише раз на рік. Тому, поки у більшості з нас є трішечки більше вільного часу, хочемо запустити флешмоб, мета якого - вкотре переглянути старі родинні альбоми, згадати всіх зображених поіменно, переповісти щасливі та трагічні історії життя тих, без кого не було б нас. І як колір оживлює старі світлини - так і наша увага до них продовжує життя та діяння тих поколінь, які тримають нас на своїх плечах. Ідея не нова, але вона ніколи не перестане бути актуальною. Хто не досліджував свій рід - нехай це буде поштовхом почати, хто має чим поділитися - сприйміть флешмоб як нагоду описати ще неописане, поділитися досвідом старших поколінь, надихнути інших», зауважує Центр фольклору та етнографії.

Правила-рекомендації флешмобу #живапамять:

1. Перерахуйте відомі Вам родові прізвища, розкажіть з яких куточків країни ростуть ці корінці. Назвіть найдавніших відомих родичів.

2. Додайте улюблені фотографії, та опишіть, що Вам відомо про них.

3. Передайте естафету трьом своїм друзям.

Ставте в своїх дописах хештег #живапамять, щоб по ньому можна було переглянути усі інші.

Люди охоче відгукнулися на флешмоб, то ж щодня на Фейсбук-сторінці Центру фольклору та етнографії з»являються унікальні фото та розповіді.

Ось що написала Ірина Барамба: Публікую родинні фото батьків моєї мами і більше зупинюся на гілці маминої мами, моєї співочої бабусі Пашнік (Тюпа) Галини Кристіфорівни (1930-2017), родом із села Овсяниківка, Кіровоградського р-ну, Кіровоградської області.  Від бабусі я записала багато пісень, які виконуємо з Гуляйгород і які увійшли до багатьох аудіо-альбомів. Вітали ми бабу Галю з днем народження завжди 10 листопада, на день міліції вона була записана, але її мати казала, що вона народилася "в жнива". Її батьки кіньми їхали до пологового будинку в Малу Виску, та не доїхали - народилася бабуся в дорозі. Батько прийняв пологи, зав"язав пуп. Свідками були ліс, степ, поле. Бабуся згадувала, що мабуть через це вона так любила бути " в дорозі" - ходити в ліс збирати гриби, в степу - лікарські трави»…

Центр фольклору та етнографії продовжує флешмоб і запрошує приєднатися до нього всіх бажаючих: «Наші прадіди дихали колись одним повітрям, як тепер усі ми з вами. Зараз усі вони покояться в одній і тій же землі, по якій ми всі ходимо сьогодні ногами. Кожний народ - це одна дуже велика родина, і лише усвідомлення цього зробить нас згуртованішими та впевненішими в своє майбутнє».