Журналісти і місцеві вибори: нові правила

Представникам ЗМІ не гарантується безперешкодного доступу на всі публічні заходи, пов’язані з місцевими виборами

Місцеві вибори цьогоріч мають відбутися у багатьох регіонах України, зокрема в Києві. Цей процес, як завжди, буде у полі зору ЗМІ. Тому слід зважити на законодавчі новели щодо висвітлення виборів.

З 1 січня цього року, згідно з підпунктом 3 пункту 2 розділу XXXXII Виборчого кодексу України (ВКУ), втратило чинність попереднє законодавство про вибори, зокрема Закон "Про місцеві вибори". Отже, чергові місцеві вибори, які відбуваються відповідно до статті 141 Конституції України, з початку 2020 року проходитимуть уже за ВКУ.

Багато виборчих правил і процедур залишились незмінними порівняно з попереднім законодавством. Зокрема, так само розділяється право на інформування про перебіг виборчого процесу і передвиборна агітація, а також є певні гарантії й обов’язки діяльності журналістів і ЗМІ під час висвітлення виборчого процесу.

Але з’явилися й істотні відмінності.

«Зокрема, частина шоста статті 12 ВКУ запроваджує обов’язок дотримання норм журналістської етики – на додаток до вимог, що існували раніше, здійснювати інформування на засадах збалансованості, достовірності, повноти і точності, об’єктивності поширюваної інформації тощо. Всіляко вітаючи введення поняття "журналістська етика" в законодавство України, варто зазначити, що чинне законодавство не містить визначення, що таке журналістська етика і які саме дії її порушують. Кодекс етики українського журналіста, ухвалений українськими медійними організаціями, не має статусу закону чи підзаконного нормативного акта. Тому поки що невідомо, як саме суди застосовуватимуть цю норму і чи не намагатимуться політтехнологи використати звинувачення в порушеннях журналістської етики за для тиску на ЗМІ і журналістів», повідомляє Інститут масової інформації.

І звертає увагу на те, що ч. 4 ст. 47 ВКУ містить застереження для ЗМІ про те, що потрібно уникати дискримінації та сексизму. Також на додаток вимоги, що існувала раніше, дотримуватись об’єктивності, неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти і точності інформації.

Співробітники ЗМІ, як і раніше, мають право бути присутніми на засіданнях виборчих комісій (не більш ніж два представники від одного ЗМІ), відповідно до частини восьмої статті 36 ВКУ. Однак, на відміну норм (ч. 4 ст. 13 Закону "Про місцеві вибори"), що діяли раніше, з 1 січня 2020 року, представникам ЗМІ не гарантується безперешкодного доступу на всі публічні заходи, пов’язані з місцевими виборами. «Тобто ВКУ не містить правових підстав для присутності журналістів на зустрічах кандидатів з виборцями, наприклад відтепер питання їхньої присутності регулюється не нормою закону, а рішенням штабів кандидатів. Як показала практика виборів у 2019 році, дуже часто штаби кандидатів унеможливлювали присутність "незручних" журналістів на своїх заходах. І якщо раніше такі дії можна було оскаржувати як протиправні, тепер Виборчий кодекс України не передбачає такої можливості», зазначає ІМІ.

Серед вимог, які залишилися незмінними,  залишилися вимоги щодо якості інформації про перебіг виборчого процесу на місцевих виборах.« Частина друга статті 49 ВКУ визначає: "2. Інформаційні агентства та засоби масової інформації поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані з виборами, базуючись на засадах достовірності, повноти і точності, об’єктивності інформації та її неупередженого подання. Інформаційні агентства, засоби масової інформації, що поширюють повідомлення про перебіг виборчого процесу, події, пов’язані з виборами, не можуть допускати замовчування суспільно необхідної інформації, що стосується цих подій, якщо вона була їм відома на момент поширення інформації. Інформаційні агентства, засоби масової інформації зобов’язані поширювати інформацію про вибори відповідно до фактів, не допускаючи перекручування інформації. Засоби масової інформації та інформаційні агентства повинні намагатися отримувати інформацію про події, пов’язані з виборами, з двох і більше джерел, віддаючи перевагу першоджерелам. Телерадіоорганізації самостійно визначають кількість ефірного часу, присвяченого висвітленню фактів та подій, пов’язаних з виборчим процесом. У зазначених матеріалах телерадіоорганізаціям заборонено виокремлювати у своєму ставленні певних суб’єктів виборчого процесу чи надавати їм привілеї. Засоби масової інформації мають збалансовано висвітлювати коментарі кандидатів, партій (організацій партій) – суб’єктів виборчого процесу щодо подій, пов’язаних із виборами", йдеться у повідомленні.

Разом  із тим, відмінності від попереднього законодавства теж є. ВКУ в частині четвертій статті 57 забороняє журналістам і ЗМІ не тільки агітацію у своїх власних програмах, а  й оцінювання передвиборних програм. Тобто з початку цього року журналістам і ЗМІ не можна робити аналітичні огляди передвиборних програм кандидатів і партій, хіба що зачитувати загалом передвиборну програму, не даючи навіть голосом чи інтонацією оцінку цій програмі. Окрім того, тепер ЗМІ забороняється віддавати кандидатам, партіям перевагу в будь-якій формі. «Законодавство у 2019 році не містило такого узагальнення і чіткіше визначало, які саме переваги є незаконними. З 1 січня 2020 року навіть час розміщення новини про певну партію чи кандидата, а також черговість їхнього згадування тощо можуть розцінювати як "надання переваги". Тому ЗМІ доведеться варто заздалегідь розробити певні правила, за якими висвітлюватиметься виборчий процес,де має бути прописано й те, як і чому визначається черговість згадок про кандидатів, партії тощо.

«ВКУ передбачає можливість оскарження дій засобів масової інформації та їхніх творчих працівників у судовому порядку. Проте у ВКУ вже немає правових підстав ухвалення судом рішення про тимчасове (до закінчення виборчого процесу) зупинення дії ліцензії або про тимчасову заборону (до закінчення виборчого процесу) випуску друкованого видання, які діяли у 2019 році, зокрема відповідно до частини одинадцятої статті 74 Закону України "Про вибори народних депутатів України", повідомляє ІМІ.

Також звертається увага на те, що ВКУ, як і попереднє законодавство про вибори, вважає ЗМІ лише телебачення, радіомовлення, друковані засоби масової інформації та інформаційні агентства. А ось Інтернет-видання не розглядаються як ЗМІ, але за умови, якщо вони не були зареєстровані як інформаційні агентства. Відтак і співробітники Інтернет-ЗМІ не можуть користуватися правами, які передбачених ВКУ для працівників засобів масової інформації.

«Поки не зовсім зрозуміло, як саме діятимуть положення ВКУ і чи не спробують окремі його норми використовувати для недопущення журналістів і ЗМІ до висвітлення виборчого процесу і поширення правдивої інформації про суб’єктів виборчого процесу», зауважує ІМІ.

ДОВІДКА.  В ІМІ працює правова гаряча лінія, де надають консультації досвідчені медіаюристи Роман Головенко та Алі Сафаров за телефоном 050-44-77-063. Запитання можна також надіслати на електронну пошту ІМІ info@imi.org.ua.

Фото з відкритих інтернет-ресурсів