За порогом вічності: у Ірпені в останній шлях провели В’ячеслава Новохатського — Почесного громадянина міста, багаторічного директора заводу “Ірпіньмаш”
16.01.2019
Ігор Швець 0
16 січня в Ірпені в останній шлях провели В’ячеслава Семеновича Новохатського — Почесного громадянина міста, багаторічного директора заводу “Ірпіньмаш”.
В’ячеслав Новохатський народився 1930 року в Ірпені. Закінчив Київський політехнічний інститут.
З 1954-го працював на Брянському автозаводі, пройшов шлях від рядового конструктора до головного конструктора з тракторобудування.
З 1963 року трудився заступником головного інженера, начальником ОТК київського заводу “Буддормаш”.
У 1967-1995 роках очолював “Ірпіньмаш”.
Перебуваючи на посаді, Новохатський активно розбудовував не лише рідне підприємство, а й саме місто.
За роки його директорства завод досяг максимального розвитку: обсяги виробництва зросли у 7,4 рази, прибуток ― у 3,1 рази, продуктивність праці — у 7,4 рази, зарплати працівників — у 2,5 рази.
У 10 разів збільшилася кількість машин, які випускали за рік. Їх постачали у 14 країн світу.
Побудовано 20 тис. м2 житла, або понад 22 м2 на працюючого, при середньому забезпеченні по Україні 16 м2 на людину.
Не варто забувати, що працівники отримували квартири безкоштовно, а не купували, як змушені люди робити це сьогодні.
“У діяльності будь-якого підприємства одним із найважливіших чинників є виважена кадрова політика, ― ділився зі мною думками В’ячеслав Семенович. ― На жаль, сучасні керівники мало уваги приділяють цьому аспекту, загальновизнаному в цивілізованому світі.
У людини мають бути певні стимули: як матеріальні, так і моральні. Свого часу, щоб побудувати своїм працівникам житло, мені доводилося йти навіть на порушення радянських законів. Але ж це було для них величезним стимулом працювати ще краще”.
В’ячеслав Новохатський був одним з тих, хто віддавав усього себе роботі, піклувався про добробут працівників заводу, жителів Ірпеня та процвітання країни в цілому.