Яку страву вважають традиційною на Київщині?
Регіони України долучаються до створення вітчизняної енциклопедії гастроспадщини. Нещодавно було презентовано кулінарні традиції і Вишгородщини.
Кожен регіон України має свої унікальні гастрономічні особливості. Аби їх зберегти і передати іншим поколінням, а також популяризувати в Україні і світі, у жовтні в Україні стартував проєкт міністерства культури та інформаційної політики і Українського центру культурних досліджень "Гастроспадщина України". У межах проєкту створюється перша українська енциклопедія "Українська гастроспадщина: традиції гостинності та культура приготування страв".
Свої гастрономічні секрети розкриває й Київщина.
Київщина: печеня по-домашньому з картоплею
«Кулінарні традиції різних місцевостей нині дедалі тісніше переплітаються, то ж важливо зберегти ті родзинки, які здавна були характерними для того чи іншого регіону. Традиційною стравою для Київщини є печеня по-домашньому з картоплею», зазначила директор Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидат історичних наук Влада Литовченко, Вона запропонувала внести цей вид печені до енциклопедії "Українська гастроспадщина: традиції гостинності та культура приготування страв".
Під час приготування страви у Вишгородському замку-готелі "Вишеград" Влада Литовченко розповіла про її особливості. Вона зазначила, що печеня – тобто попередньо замариноване у духмяних травах і запечене з овочами м’ясо – на території Київщини було традиційним ще з часів Київської Русі. Однак тоді його могли собі дозволити лише багаті й знатні родини. А коли з середини 18 ст. на Київщині поширилось вирощування картоплі, її почали додавати в печеню і переконалися, що це поєднання дає чудовий смак. До того ж, страва стала доступнішою для різних верств населення. То ж здобула популярність.
Готується печеня по-домашньому з картоплею так.
М’ясо (найкраще свинину) нарізати середніми шматками, посолити за смаком, і замаринувати в розмарині, коріандрі, лавровий листі, за бажанням – додати інші спеції. Почистити картоплю, порізати її вздовж на 4-8 частин (залежно від розміру), почистити й натерти на крупну тертку або тонко порізати моркву, нашинкувати цибулю, болгарський перець. Овочі й картоплю змішати, посолити за смаком. Дно і стінки казана вимастити олією. На дно покласти половину замаринованого м’яса, далі – половину картоплі з овочами. Потім – ще шар м’яса і картопляно-овочевої суміші. Залити овочевим бульйоном. Накрити казан кришкою і поставити на середній вогонь – на плиту, а краще у піч. Печеня готується приблизно годину. Особливістю страви є те, що співвідношення овочів і м’яса може бути різною. Головне – в міру посолити, а загалом зіпсувати страву просто неможливо! «А якщо візьмете замість металевого казана керамічний горщик – смак печені буде просто неймовірним», зазначає Влада Литовченко.
Вишгородщина: поліський борщ
Також засновниця Туристичного кластеру Вишгородщини Крістіна Коваль запропонувала поповнити енциклопедію "Українська гастроспадщина: традиції гостинності та культура приготування страв" традиційним поліським борщем, який здавна був популярним на Вишгородщині.
«Тут використовується традиційна технологія приготування борщу, але з додаванням «секретних інгредієнтів» – продуктів, які вирощуватись на Поліссі», пояснила «Погляду» Крістіна Коваль.
Отже, Поліський борщ, який міг бути з м‘ясом чи пісний, готується з додаванням конопляної або лляної олії, з сушеними лісовими грибами, квасолею або бобом. Для кислинки використовують буряковий квас або буряковий квасок. А ось капуста була як кислою так і свіжою. Також до середини ХХ ст.. на Поліссі побутувала традиція запікати в печі половинки капусти, потім її квасити у діжці, і використовувати для приготування борщу. Також додавали жменю пшона.
Як повідомляв «Погляд», готується номінаційне досьє для внесення борщу як традиційної української страви до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.
Також «Погляд» інформував, що Всеукраїнський молодіжний мистецький фестиваль імені Івана Коваленка проходив дистанційно у зв’язку з кооронавірусною інфекцією.