Як ми залишаємо цифрові відбитки

Експертка розповіла, як варто поводитись в інтернеті, щоб не дати шансу зловмисникам використати особисті дані користувачів із шкодою для них.

Виявляється, свої «сліди» у Всесвітній павутині залишають всі, хто користується інтернетом.

ДОВІДКА. Цифровий відбиток пристрою (англ. fingerprint — фінгерпринт) або відбиток комп'ютера (браузера) — інформація, зібрана про віддалений пристрій для подальшої ідентифікації. Відбитки можуть бути використані повністю чи частково для ідентифікації, навіть коли cookie вимкнені, наголошують у Вікіпедії.

«Цифровий відбиток дозволяє відстежувати ваші переміщення в Мережі. На кожному сайті, який ви відвідуєте (так, і на ТИХ сайтах теж), ви залишаєте свій цифровий слід. З цього сліду йдуть компанії, що займаються збором і аналізом даних користувача, і складають досьє на вас. У цьому досьє є все: вік, стать, релігійні та політичні переконання, захоплення, смаки, хобі і так далі», - зазначається на ресурсі hilifehacks.com.

 Цифрові «сліди» можуть спрацювати на шкоду власнику гаджету. Про це розповіла на ресурсі Всеосвіта менеджерка навчальної діяльності проєкту #stop_sexтинг Аліна Касілова. За її словами, видами цифрового відбитка є як відкритий доступ (реєстри), так і інформація в мережі, доступ до якої має обмежене коло користувачів (історія хвороби чи виписка з банківської карти).

Де залишаються цифрові відбитки

Цифрові відбитки користувачі залишають, публікуючи пости чи коментарі, ставлячи лайки. Все це все дає певну інформацію про користувачів, тож варто уважно стежити всім: що публікуємо в мережі і на що реагуємо.

Користувачі, які «ходять» по інтернет-магазинах, також залишають «сліди».  А потім, буває, дивуються, що у до їхніх стрічок у соцмережах потрапляє реклама товарів, ідентичних тим, якими вони цікавились.

Окрім того, безперечну інформацію про користувачів дає геолокація. «Ми часто нехтуємо геолокацією, проте саме це є одним з головних факторів формування нашого цифрового відбитка, оскільки вона дуже часто включена за замовченням в певних програмах і так само збирає всі дані: де ми довго знаходимось, де ми живемо, які місця відвідуємо, як часто їздимо за кордон», йдеться у дослідженні видання.

Все це стосується не лише дорослих, а й дітей, адже вони не менш активно, ніж дорослі, користуються ґаджетами. До речі, цифрові відбитки дітей нерідко залишають і дорослі – приміром, учителі викладають фото зі шкільних заходів.

Про що свідчить «галочка»?

Заходячи на свої сторінки у соцмережах з чужих комп’ютерів, люди і там залишають дані про себе.

 «Дуже часто ми можемо використовувати соцмережі або якісь додатки і побачити галочку про те, чи може пристрій автоматично збирати інформацію для того, щоб поліпшити, наприклад, функціонування цього додатку або вашого смартфону. Важливо пам’ятати, що це також формує ваш цифровий відбиток, адже там аналізуються всі сайти, які ви відвідуєте, де ви знаходитесь, як часто використовуєте телефон», -

Аліна Касілова

Експертка радить не відвідувати свої сторінки з чужих комп’ютерів, не проводити платежі, оскільки ця інформація все одно може записуватись автоматично.

Як використовують інформацію зловмисники

Фейкові сторінки. Нерідко такі сторінки створюються нібито від імені конкретного реального користувача, який може й не знати, що у нього є «двійник». А потім на таких сторінках зловмисники продають певні товари, і зазначають свої дані для оплати, щоб обманювати людей.

Афери. Одна з найпоширеніших нині – коли надсилають повідомлення про виграш автомобіля, але потрібно сплатити певну суму, і деякі люди досі в це вірять. Фантазія інтернет-шахраїв не знає меж: «Погляд» розповідав, як під вивіскою дистанційної роботи шахраї видурюють у людей гроші та особисті дані.

Шантаж. Нині поширились  ситуації, коли людині в приватні повідомлення пишуть, що зроблять неіснуючий сексуалізований контент з нею і відправлять всім друзям, якщо вона не надішле певну суму. У такому випадку варто блокувати цього користувача, попереджати своє оточення про шантаж, і, звичайно ж, звертатись до правоохоронців.

Злочини. Навряд чи можна передбачити всі випадки, адже зловмисники знаходять все нові способи.

Як убезпечитись?

У тому, щоб зробити наш цифровий відбиток більш яскравим та позитивним, нам допоможе критичне мислення. Стосовно цього є певні правила, які Аліна Касілова радить використовувати.

•  Перш за все варто уважно прочитайте публікацію та проаналізуйте її з точку зору того, чи є тут щось, що схоже на неправдиві факти. Наприклад, чи описано все мовою фактів чи це чиясь особиста думка, підсилення емоцій? Чи виглядають зображення реальними чи це схоже на фотошоп?
• Перед тим, як щось публікувати, зупиніться на мить та подумайте над тим, чи дійсно ця інформація правдива, чи вона вплине на вашу репутацію, як вона може бути використана іншими користувачами?
• Будьте обережні при комунікації з незнайомцями в мережі. Поставте собі питання, чи може вам якось зашкодити інформація від сторонньої людини, чи хтось намагається вплинути на вас?

Ще одним способом того, як себе захистити, є налаштування мобільних телефонів, гаджетів або самих додатків. Важливо відключити використання мікрофону та камери будь-якими додатками, окрім тих, якими ми користуємось. Спікерка радить зробити доступ до вашої сторінки в соціальної мережі лише для друзів та створювати складніші паролі.

Читайте, як мережі з’явилось відео, на якому завдяки новітній технології deepfake «ожили» фотографії письменників і істориків.

Щоб бути першими у курсі найсвіжіших новин Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш  Telegram-канал «Погляд Київщина – Інформаційна Агенція». Читайте нас у Facebook «Погляд Київщина» і дивіться на YouTube.