Яготин: «інспекція» містом

Яготин — місто на Київщині, яке виросло на берегах озера Супій.

Тож, “Український райцентр” розповідає чим місто може зацівати не лише туриста, а й пересічного українця, куди краще сходити і де відпочити в Яготині.
Отже: 
1) як дістатися, скільки коштує та зручність у дорозі - + (дістатись можна і автошляхами і залізницею. Маршрутки йдуть від метро «Харківська», десь з періодичністю щогодини, але приходьте трішки раніше, а то на вихідних черги, а із залізницею все за розкладом, але не так часто. Вартість десь 60 грн, у дорозі трішки більше години (долати вам 115 км автошляхами і десь 101 км залізницею), а за вікном наша красива країна); 

2) проїзд містом - + (є, тож якщо ви приїдете потягом, то від вокзальної площі курсуватиме міська маршрутка, так само можна і зійти із «київської» маршрутки, побачити і сфотографувати вокзал, старий цукровий завод, краєвиди.

Також можна і під’їжджати до музеїв, якщо раптом вам не захочеться прогулятися).

3) впорядкованість/затишність/озелененість - + (дуже ошатне місто, справді міська інфраструктура відчувається, однак і ринки, магазинчики-кіоски, що є даниною сучасності, якось відбирають в оригінальності та самобутності українських райцентрів. Звісно, що найбільше вам подобатиметься старий парк, впорядкований поруч міський сквер і неймовірні краєвиди на Супой, які зриваються геготінням гусей і переляком качок, які здіймуть галас, ще тільки відчувши як ви спинилися на пагорбі над рікою. Осінню нам там було добре, навпаки мріяли про сонечко. Та відпочити і прогулятися вам буде де, місто зелене і приємне. Головне, приїдьте у гості); 

4) харчування/кава - +/–(є, але цікаво у цих провінційних містечках, і певно ми не єдині, які зауважать, що заклади харчування нібито є, але… вони чомусь закриті чи працюють лише під замовлення. Та на відміну від тих, хто їхав голодним з Яготина, ми геть випадково натрапили на дуже затишну і дуже приємну кав’ярню, де була смачна і справді якісна кава, таке не часто трапляється. А ще там було тепло і затишно, тож якщо будете у Яготині відвідайте цю кав’яреньку (фото її залишаю). Там ми чекали наші останні хвилини до повернення до Києва, пили каву і їли тістечка); 

5) історична збереженість - + (і хоч Яготин і належить до історичних населених місць України від 2001 р., проте у місті не так вже й збереглося від давнього минулого, хоч місто насправді дуже цікаве. А може я помиляюся, коли почну перелічувати тільки те, що мені запам’яталося, а ви вже мені в коментарях додасте. Тож збереглися: рештки від маєтку Розумовських-Репніних, флігель, де спинявся Шевченко, альтанки, садові та господарські будівлі, волосна школа, парк, трішки старої забудови, і відбудовується зруйновна Троїцька церква, саме такою як була, будівля залізничного двірця (вокзалу), старий цукровий завод тощо. А ви точно щось знаєте більше ніж я, тому прошу); 

6) література, сувенірна продукція, інформаційні матеріали -– (не знайшли книгарні, щоб купити повноцінну книгу про історію Яготина, але й бібліотеки не варіант, де краєзнавча література є, але ж це більше для місцевих, а я хочу книжечку до власної краєзнавчої бібліотеки і це має значення. Тому обмежилися невеличкими музейними буклетиками, там же можна придбати і магнітики. Щодо інформації, у місті є вказівники до важливих пам’яток та музеїв і ви це не пропустите, якось так); 

7) музеї/екскурсійні маршрути - + (о, тут просто місто музеїв, на цілий день вистачить, аж з гаком.

Картинна галерея. Напевно, з неї ви і почнете знайомство і з Яготином і з його музеями. Знаходиться у глибині парку, у єдиній вцілілій частині колись великого панського дому. Там ви познайомитеся із художньою творчістю краю, тією самою К. Білокур, а також й іншими художниками С. Шишка, Т. Яблонської, М. Глущенка та ін. Краса людської майстерності завжди відгукнеться красою душі.

Тут же неподалік Картинної галереї у знаходиться і давній флігель, де спинявся Тарас Шевченко, а сьогодні його музей. Там зберігаються і тогочасні меблі, і картини-копії і картини та портрети, присвяченні видатному поету та художнику. Тепер мандруємо далі і неподалік райради у старому будинку під червоним дахом знаходиться історико-краєзнавчий музей.

Музей дуже наповнений експонатами і це вражає, там ви найбільше дізнаєтеся про Розумовських та Репніних, що володіли яготинським маєтком, побачите їх портрети, відчуєте історію і сучасність на дотик. І ще там працює великий і добрий кіт, який щоправда спав, але така у нього робота. Ну, і музей четвертий – етнографічний.

Далі Троїцька церква, школа із пам’ятником молодому Шевченку роботи І. Гончара, а там за школою і етнографічний музей, здається у будинку волосного училища;

8) чи цікавий з позицій туризму Яготинський район - –/+ (як не дивно, але й у цьому районі майже нічого давнього архітектурного не збереглося, це лише одна Стрітенська церква у с. Сулимівка, 1903–1905 рр. (дерев’яна, у стилі козацького бароко), також там же музей А.Г. Кравченка; ще можна завітати до с. Богданівка, бо ж звідти знаменита Катерина Білокур і відвідати музей-садибу, присвячений художниці;

9) фестивалі, дні міста, ярмарки - + (з попередніх дописів ви вже зрозуміли, що всеукраїнський фестиваль відбувається у Богданівці і він присвячений К. Білокур, а от у самому Яготині святкують день міста – 21 вересня;

10) місцевий спеціалітет —спеціальних сувенірів немає, «Яготинське» таке знамените, що і ради немає.