Все почалось з будівництва вокзалу: історія фастівського мікрорайону «Завокзалля»

05.05.2020 Александр Чернышенко 0

Нині важко уявити наш Фастів без такого мікрорайону міста, як Завокзалля. Про те, як заселялась територія фастівського Завокзалля розповів фастівський історик та краєзнавець Едуард Мондзелевський.

Зрозуміло, що таку назву мікрорайон має тому, що знаходиться за вокзалом ст. Фастів. Сама станція постала у Фастові на Києво-Балтській залізниці у 1870 році, а вокзал на ній був збудований за проектом відомого архітектора того часу Валер'яна Куліковського у 1876 році. До речі, Козятинський вокзал і Томашівська графська садиба Сігізмунда Хоєцького теж його творіння.

Того ж року, 23 листопада, у Фастові урочисто відкрили ще одну залізницю - приватну Фастівську залізницю (ФЖД) від Фастова до Знаменки через Білу Церкву).

Зрозуміло також, що до цього Завокзалля у Фастові не було, хоча на його території відомий археолог Володимир Антонович на своїй археологічній карті Київської губернії 1896 року позначив стародавнє Кругле городище об'ємним діаметром 146 квадратних сажень. Тобто, колись люди тут були, про що і курган Гостра могила засвідчує, але дуже довгий час після того ця місцевість була незаселеною.

А перші завокзальські хати і мешканці на території мікрорайону з'явилися після 1886 року, коли з містечка до вокзалу проклали шосе, тому і вулиця ця Шосейною була. До речі, при її прокладанні копачі-будівельники наштовхнулися на цій дільниці аж на 17 (!) старих підземельних ходів з різноманітним крамом (і з золотом також). До того, до вокзалу можна було дістатись хіба що пішки. Але візники (своєрідні таксисти того часу) постійно просили сільського і волосного старшин прокласти нормальну дорогу до вокзалу, по якій могли б коні доставляти і забирати пасажирів. Коли це таки сталося, територія навколо вокзалу почала швидко розбудовуватися і заселятися, в тому числі "за вокзалом ст. Фастів".

Назви вулиць на той час у Фастові тільки впроваджувались і то не скрізь. Люди до того територіально ділилися лише по кутках і площах (Кінна чи Соборна площа, наприклад, або кутки Корещина, Вигон, Гора, Швеці (Шевці), Журавлівка і інші тощо. Нові вулиці і території називалися на свій лад просто: та, що на переїзд веде, вулиця на Білу Церкву, 1-й чи 2й провулок по Шосейній дорозі, куток "за вокзалом", площа біля волості тощо...Так і "ЗА ВОКЗАЛОМ" з'явилися перші поселенці.

Спочатку це були вартові околотків зі своїми будівлями для догляду за ввіреними визначеними ділянками залізниць. Потім для зручності і їх постійні хати поруч з'явилися, тому нинішнє Завокзалля на той час називали виключно як Залізничне робітниче поселення (або Селище). А ось місцем їх знаходження писалося всюди "за вокзалом ст. Фастів".

Більшість нових власницьких хат і робітничих бараків були під соломою, але і цегляні почали з'являтися, навіть декілька двоповерхових, як, наприклад, у заможних міщан Григорія Волковинського і Юліана Вільде.

Власницьких дворів на 1896 рік на Завокзаллі було лише 22, хоча в цілому по Фастові їх було 1069 з 9579-ма мешканцями (а це сам Фастів, Завокзалля, Казнівка, хутір Потіївка, Заріччя, Журавлівка і Кадлубицька слобода без Кадлубицької єврейської колони, що належала до іншої волості).

Найбільш відомими мешканцями тих завокзальських дворів того часу були дворянка Ксенія Грохольська та купець Давид-Герцль Трахтенберг. Але за статками найбагатшим власником був Леонард Піонтковський, який володів аж 4-ма домами на Завокзаллі. Були також хати міщан батька та сина Залевських, Данила Ружинського, Віктора Сичевського, Іллі Бондарєва, Людвига Мазуркевича, Михайла Протазанова, Шейни Лівшиць, Дмитра Штибиря та інших.

Згодом, коли домів там ставало все більше, з'явилися і перші свої вулиці на Завокзаллі: Фастівецька і Снітинська. Зрозуміло, що з'явилися вони по тих дорогах, які вели до відповідних населених пунктів. А вже потім з'являться на Завокзаллі і нові вулиці (у тому числі Новокиївська і Новофастівецька), і пішохідний міст з дерева понад вокзалом, і школа та дитячий садок під № 10, вечірня школа і школа-інтернат, відомий завокзальський багатолюдний ринок, що перемістився з малого риночку на кількох столиках при самому вокзалі, головне бомбосховище міста, питомник, хлібзавод, готель, меблевий комбінат та багатоквартирні будинки.