11.06.2018
Ігор Швець 0
У різних куточках Приірпіння постійно виникають проблеми з водопостачанням. Це стосується і якості рідини, що струмує із кранів, і взагалі її відсутності чи надто слабкого тиску в мережі.
Так, 10 червня мешканці будинків, розташованих поблизу залізничної станції “Ірпінь”, жалілися на якість води, яку постачає КП “Ірпіньводоканал”. Вона мала специфічний присмак та запах, що ставить під сумнів її вживання та використання у господарських потребах.
Натомість керівництво “Ірпіньводоканалу” періодично запевняє користувачів їхніх послуг, що повсякчас ведуться роботи, спрямовані на покращення водопостачання та водовідведення: заміна мереж, будівництво нових свердловин, водозаборів та станцій знезалізнення.
Часом такі заходи створюють численні незручності для місцевих жителів та гостей Приірпіння. Звісно, з одного боку, наче й чудово, що користувачам прокладуть нові мережі.
А з іншого — змінюється схема руху транспорту, що викликає пробки на дорогах. Пішоходам доводиться колами обходити розриті ділянки або перескакувати через різні перепони, влаштовані робітниками під час проведення ремонтних робіт.
На жаль, усе це тягнеться місяцями, що дуже дратує людей. Постійно стоїть гул техніки, пилюка літає у повітрі, осідаючи на одяг, будівлі та паркани приватного сектора, проникає до помешкань через відчинені вікна чи кватирки.
Журналісти ІА “Погляд” провели власне розслідування проблеми якості води у Приірпінні, залучивши досвідчених фахівців. Висновки експертизи дуже невтішні.
За результатами аналізів чотирьої відібраних зразків водопровідної води доктор хімічних наук Владислав Гончарук виніс вердикт: “Пити таку воду — небезпечно, адже показники її токсичності перевищують норму!”
Академік зазначив, що токсичність такої рідини може згубно впливати на різні органи людського організму, виходячи з генетичної схильності конкретної особи.
А ось підвищеного вмісту заліза у всіх зразках водопровідної води з Приірпіння фахівці інституту не виявили. Науковець здивований: навіщо тоді будують станції знезалізнення?
Фото Ольги Аверіної