Від курорту і автономії до депресивної околиці: останні 30 років історії Криму
До 30-річчя незалежності України розповідаємо, про символічні 30 років політичної історії Криму. Шлях від курорту і автономії до депресивної околиці Росії і чому кримські татари готові боротись за збереження Криму.
Ірина Федорів, головна редакторка Руху ЧЕСНО презентує проект "СПЕЦОПЕРАЦІЯ "КРИМ": від курорту і автономії до депресивної околиці.
Перші думки про можливу анексію виникають ще на початку 90-х років, коли Джохар Дудаєв, лідер чеченського Руху опору і перший президент Чеченської Республіки Ічкерія стверджував, що після Кавказу Росія піде на Крим:
Спецслужби Росії працювали над планом розколу України, а на державному рівні системних спроб посилити українську ідентичність у Криму, не було.
Єдиним політиком, який на початку незалежності розумів, що треба вести потужну співпрацю саме із кримськими татарами, був В'ячеслав Чорновіл. Він наголошував на тому, що автономію, яку дають Криму, отримають не кримські татари, а проросійські сили. І акцентував увагу Мустафи Джемілєва на тому, що представник кримських татар має бути в Верховній Раді України.
Юрій Мєшков одразу ввів у Криму російський час — при тому що материкова частина України перебуває з півостровом в одному часовому поясі. І тоді ж відверто говорили про референдум.
Ситуація в російсько-українських стосунках ще більше загострилася після Помаранчевої революції, коли президентом був обраний Віктор Ющенко. У Росії зрозуміли, що український народ свідомо стає на проєвропейський вектор і суспільство ментально віддаляється від РФ. Тоді технології чорного піару і пропаганди включили на повну потужність. Віктор Ющенко зажадав від Меджлісу кримськотатарського народу скасувати Декларацію про національний суверенітет, прийняту у 1991 році. Рекламу про три сорти України навіть транслювали по телевізору, поглиблюючи розкол суспільства.
Росія отримала право залишити свій флот до 2042 року. Протести проти ратифікації угоди під Верховною Радою України тоді зібрали, як повідомляли ЗМІ, лише від 10 до 15 тисяч чоловік.
Місцеві вибори 2010 року мали стати доволі тривожним сигналом. Якщо подивитися на результати виборів до міських рад, то Партія регіонів взяла 77%. Про такі результати і монокоаліцію в місцевих радах не може мріяти жодна партія в жодній області країни. Для порівняння, по всій країні середній відсоток підтримки ПР на тих виборах був 33%. Понад 80% Партія регіонів набрала на Донеччині й Луганщині. Депутати від Партії регіонів засівали школи півострова "Щоденником кримського школяра". Це теж формувало відокремлену ідентичність. Політики не забували нести у школи свою політичну рекламу, що прямо забороняло і забороняє українське законодавство.
Під час президентських виборів 2019 року тема звільнення окупованих територій була ключовою у програмах багатьох кандидатів. Зокрема і у програмі чинного президента Володимира Зеленського. У липні 2021 року Зеленський підписав закон "Про корінні народи України", якими визнані кримські татари, караїми та кримчаки. Наразі на півострові понад 120 громадян України, більшість з яких — кримські татари, є політв'язнями. Проти них окупанти порушили кримінальні справи. І їм загрожує до 20 років позбавлення волі. Як повідомляє "КримSOS", за роки окупації жертвами насильницьких зникнень стали 44 людини. Шестеро з них були знайдені мертвими.
ІА “Погляд” вже повідомляв, що до Міжнародного дня корінних народів Національного музей історії України відкрив виставку кримськотатарських весільних атрибутів.
Також ми інформували, що аудіокнигу з історією кримських татар “Світи. Народи. Історія кримських татар” перекладено українською.
Також ви можете ознайомитись з попередніми випусками програми на сайті, обговорити це на Facebook в коментарях під відео. Також можна долучитись до перегляду наших сюжетів на Youtube, або можна слідкувати за нами в Telegram каналі.