Українські науковці розробили Концепцію комплексної меморіалізації Бабиного Яру

У Києві представили Концепцію комплексної меморіалізації Бабиного Яру, напрацьовану українськими науковцями. 6 лютого 2019 року в «УКРІНФОРМ» під час презентації Концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру з розширенням меж Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр», було представлено візію і бачення, розробки робочої групи при Інституті історії України НАН України на замовлення Міністерства культури України та Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр». Концепція передбачає створення цілісного меморіального комплексу, який включатиме:

• меморіальний парк «Бабин Яр – Дорогожицький некрополь»;
• Український музей Голокосту;
• Меморіальний музей Бабиного Яру;
• пам’ятні місця, пам’ятники та пам’ятні знаки, пов’язані з історією Бабиного Яру, що залишаться поза межами меморіального парку.

Як пілотний проект концепція розглядає створення, на основі раніше розробленої Робочою групою концепції Меморіального музею пам’яті жертв Бабиного Яру в історичній споруді контори колишнього Єврейського кладовища по вул. Мельникова, 44. Організатор : Міністерство культури України. Учасники:  Євген Нищук -  міністр культури України; Геннадій Боряк -  голова Робочої групи при Інституті історії України НАН України з меморіалізації Бабиного Яр, член-кореспондент НАНУ, заступник директора Інституту історії України НАНУ; Олександр Лисенко - заступник голови Робочої групи, доктор історичних наук, професор,  завідувач відділу історії України у роки Другої світової війни Інституту історії України НАН України; Тетяна Пастушенко - секретар Робочої групи, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України; Віталій Нахманович - заступник Робочої групи, провідний науковий співробітник Музею історії міста Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру; Борис Глазунов - генеральний директор Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр».   Міністр культури України Євген Нищук під час презентації документа в Укрінформі зазначив:

“Міністерство культури та Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр" звернулися до Інституту історії України НАНУ для того, щоб фахова група напрацювала концепцію меморіалізації цього сакрального місця. Концепція вже представлена на сайті інституту для широкого обговорення. І ми повинні думати про комплексний підхід”.

[caption id="attachment_47487" align="aligncenter" width="856"] голова робочої групи Геннадій Боряк[/caption] Як зазначив голова робочої групи при Інституті історії України НАНУ з меморіалізації Бабиного Яру, заступник директора Інституту історії України НАНУ Геннадій Боряк, до складу робочої групи увійшло півтора десятка професійних істориків з двох університетів, двох академічних інститутів, трьох музеїв, Українського інституту національної пам’яті.

“Нині текст концепції перекладено англійською мовою. Невдовзі англомовний варіант концепції буде широко апробований за межами України. Ми передбачаємо залучити кращих спеціалістів, які займаються цією проблемою, з Європи, США і Канади”, - повідомив Боряк.

Презентуючи концепцію, заступник голови робочої групи, провідний науковий співробітник Музею історії міста Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру Віталій Нахманович акцентував, що науковці намагалися вирішити головну проблему, яка полягає в тому, "що у нас є заповідник “Бабин Яр”, але немає меморіального простору Бабиного Яру". За його словами, музейно-меморіальний комплекс має включати в себе меморіальний парк “Бабин Яр — Дорогожицький некрополь”, Український музей Голокосту і Меморіальний музей Бабиного Яру. Своєю чергою Меморіальний парк Бабиного Яру має включати в себе територію розстрілів, поховань і знищення трупів під час нацистської окупації, територію всіх навколишніх кладовищ — Кирилівського, Лук’янівського, Єврейського, Караїмського, Магометанського, Військового, Братського, німецьких військовополонених, а також зону техногенної Куренівської катастрофи і природний заповідник “Кирилівський”.

“Ідея полягає в тому, що цей меморіальний парк має стати взірцем нового для України підходу до меморіалізації. Ми успадкували від радянських часів розуміння меморіалізації як зведення пам’ятників чи грандіозних меморіалів і комплексів. Тобто розуміння простору як меморіалу у нас відсутнє. Ми вважаємо, що людина, потрапляючи в меморіальний парк, незалежно від того, які там стоять пам’ятники, вже має по-іншому налаштувати себе просто тому, що вона потрапляє в по-іншому організований простір. Це великий виклик. Це набагато складніше, ніж побудувати найгучніший музей”, - сказав Нахманович.

Щодо музею Голокосту та Бабиного Яру він нагадав, що минулого тижня чергові свої кроки зробила група, що займається створенням Меморіального музею Голокосту “Бабин Яр”.

“Те, що пропонуємо ми, - це інший проект. Ми пропонуємо певну альтернативу і розраховуємо, що держава, яка замовила нашу роботу і виявляє зацікавленість в комплексній меморіалізації Бабиного Яру, стане тим модератором, який здатний посадити за один стіл усі групи, щоб дійти узгодженого рішення”, - наголосив історик.

Він додав, що музеї Голокосту та Бабиного Яру мають бути розташовані поза територією розстрілів і поховань, відтак поза межами меморіального парку. Архітектурно вони мають становити єдиний меморіальний комплекс. А фізичною та змістовою точкою перетину цих двох об’єктів має бути масовий розстріл київських євреїв 29-30 вересня 1941 року — тобто дві розповіді, що перетинаються в одній точці. Віталій Нахманович також зазначив, що як пілотний проект розглядається створення невеликого меморіального музею пам’яті жертв Бабиного Яру у споруді колишньої контори Єврейського цвинтаря.