У віці 87 років помер видатний український учений-агроном, письменник та громадський діяч Петро Вольвач, який тривалий час жив і працював в Ірпені

Про смерть видатного науковця стало відомо 23 червня 2026 року з публікації у Facebook його онука, поета Богдана-Любомира Притули. Останні роки життя видатний науковець мешкав та працював у місті Ірпінь на Київщині.

"Учора о 20:30 відійшов у вічність Петро Васильович Вольвач. Він усе життя віддав справі саду, а тепер навіки спочиває у райському. Плекаймо кожне посаджене ним деревце — це ті любов і життя, які мій дідусь продовжує дарувати світові, навіть залишивши його. Я допомагав дідусеві вести цю сторінку, набирав кожен допис, обирав фотографії. Хай вона лишиться місцем його пам'яті. Він пішов тихо, але гідно — зі зведеними до неба очима. Про місце і час прощання із Петром Васильовичем буде повідомлено згодом", —

написав онук.

Петро Вольвач народився 15 грудня 1938 року на Запоріжжі. Закінчив Кримський сільськогосподарський інститут за спеціальністю "вчений-агроном" і присвятив своє життя розвитку садівництва, агроекології та вивченню історії української аграрної науки.

У 1968 році він захистив кандидатську дисертацію з імунітету плодових культур, а згодом став одним із провідних українських фахівців у галузі помології. У 1999 році був обраний академіком Української академії екологічних наук. Багато років працював у наукових установах Криму, Мелітополя та Києва, очолював Південний науковий центр агроекології Міністерства сільського господарства України.

Петро Вольвач став автором понад 300 наукових праць та 18 монографій, присвячених садівництву, агроекології, історії аграрної науки та суспільному життю. Його книги і дослідження були присвячені, зокрема, промисловому плодівництву, історії українського садівництва та розвитку аграрної науки.

Саме Петро Вольвач фактично започаткував в Україні новий напрям наукових досліджень — симиренкознавство. Протягом десятиліть він досліджував життя та діяльність представників родини Симиренків, повертав із забуття їхню спадщину, виступав ініціатором створення музею родини Симиренків і відновлення родинного некрополя.

На території садової станції у Млієві Городищенського району на Черкащині у родовому будинку 25 листопада 1970-го відкрили музей вченого-помолога Левка Симиренка. До збереження пам'яті про Симиренків доклали зусиль дослідники Микола Артеменко та Петро Вольвач. 

Фото - Біля музею родини Симиренків (зліва направо): Сергій Коробков (внук Олексія Симиренка — брата Левка Симиренка), Павло Скочок (журналіст, симиренкознавець), Петро Вольвач (науковець, симиренкознавець), Наталія Хотяїнцева (дружина В. Хотяїнцева), Катерина Коробкова (науковиця, дочка Сергія Коробкова), Володимир Хотяїнцев (праправнук Олексія Хропаля), Олена Симиренко (внучка Олексія Симиренка). Травень 2005 року.

Завершенням багаторічної праці стала книга "Великий Хорс", присвячена життю та діяльності Василя Симиренка.

У липні 2025 року Ірпінська міська бібліотека імені Максима Рильського стала майданчиком для знакової презентації книги Петра Вольвача "Великий Хорс". Захід зібрав наукову еліту, кримських переселенців та місцевих краєзнавців, які разом обговорили неоціненний внесок мецената Василя Симиренка в історію України.

Окрім наукової діяльності, Петро Вольвач був активним учасником українського громадського життя в Криму.

Він стояв біля витоків створення кримської "Просвіти", української газети "Кримська світлиця", української гімназії в Сімферополі, а також був членом Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України та дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка.

За свою діяльність Петро Вольвач був відзначений орденом "За заслуги" III ступеня, став лауреатом премії імені Левка Симиренка Національної академії наук України та низки інших наукових відзнак.

В Ірпені Петро Вольвач проводив активну культурно-просвітницьку та літературну діяльність, яка була зосереджена навколо місцевої публічної бібліотеки та взаємодії з громадою Приірпіння. Місто стало одним із важливих майданчиків для популяризації його наукових та історичних досліджень після вимушеного виїзду з окупованого Криму.

Оскільки вчений пішов із життя зовсім нещодавно — 22 червня 2026 року, родина та близькі ще узгоджують усі деталі церемонії прощання. Про час і місце поховання родина повідомить додатково.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.