"У дітей має бути в житті не лише школа і гуртки, а й спорт". Інтерв’ю з Михайлом Студенецьким, тренером і засновником Studenetskiy Sport Hub

Підтримка дітей і дорослих через спорт, розвиток фізичної витривалості стають ще більш актуальними під час війни, адже під штангами не просто набирають форму, а й відновлюють віру в себе. Осередком спортивного життя Бучанської громади є клуб "Studenetskiy Sport Hub", де нині тренуються понад 100 спортсменів із Бучі, Гостомеля, Ворзеля, Ірпеня, Бородянки. На сьогоднішній день це єдиний такого роду заклад у регіоні. Переживши окупацію, клуб відновив свою діяльність і зберіг головне – бажання дати дітям можливість розвиватись. У перші вихідні квітня за ініціативи Studenetskiy Sport Hub у Бучі відбувся Відкритий чемпіонат Київської області з важкої атлетики серед юнаків і дівчат до 17 років, а також міські змагання серед дорослих. Понад 130 учасників зібралися у спортивному залі Бучанського ліцею №9, де вже кілька років працює клуб "Studenetskiy Sport Hub". Журналіст медіа "Погляд" поспілкувався з його засновником і тренером Михайлом Студенецьким про шлях клубу, організацію змагань, труднощі і перемоги, а також про те, як спорт у маленькому місті може стати опорою для дітей.

Спорт, що об’єднує

- Михайле, розкажіть, як пройшов чемпіонат? Звідки приїхали учасники?

- Загалом у чемпіонаті взяли участь понад 130 учасників. Багато привезла Біла Церква. Є також гості зі Славутича, Боярки, Іванкова, Києва й навіть Кропивницького. Із Бучі було близько 40 спортсменів.

- Як відбувалась організація чемпіонату?

- Ми в Бучі вже не вперше проводили подібний захід, тож організація у нас налагоджена. Допомагали й наші вихованці. Медалі надало Міністерство молоді та спорту України.

Щоб не розтягувати змагання на два дні, все організували так, щоб вкластися в один день, тож він був дуже насичений, змагання відбувались у шість потоків, оскільки спортсменів чимало в кожній ваговій категорії.  

- Як ви ставитесь до подібних спортивних заходів?

- Я люблю такі заходи і діти теж. Ти наче й втомлюєшся, але морально підіймаєшся.

- Які ще події плануєте провести в 2025 році?

- У цьому році всього плануємо провести п’ять заходів. Це був перший чемпіонат, наступний буде у червні так само для дітей і дорослих. Восени планується відкритий всеукраїнський турнір і Кубок України серед майстрів (30+ років).

Історія виникнення Studenetskiy Sport Hub

- Поділіться з нами, як і коли розпочав свою діяльність спортивний клуб "Studenetskiy Sport Hub"?

- Ми відкрились у 2021 році. Спочатку я взяв в оренду приміщення, почав його ремонт і облаштування. Перші тренування дітей стартували у грудні 2021 року. Я познайомився з тренером із важкої атлетики Дмитром Чеботарьовим, почали набирати йому групу дітей.

Потім, на жаль, війна, окупація... У червні 2022 року ми знову оголосили набір груп дітей. Сьогодні наш клуб відвідує близько 100 спортсменів, що дуже радує. Ми постійно їздимо на чемпіонати України. Уже навіть є призер – 13-річний хлопчик. Готуємось до наступних змагань у жовтні для дітей 13-15 років. Подивимось, що зможемо показати.

- Чи складно було знайти приміщення для клубу?

- Я вважаю, що мені дуже пощастило. Директорка ліцею пішла мені назустріч, інакше не було б у нас цього залу, адже оренду комерційного приміщення важко фінансово потягнути. Таким чином у нас є змога зробити доступний цінник для дітей, щоб вони займалися.

- Чому відкрили такий клуб? Наскільки важко було на початку діяльності?

- Я родом із Бучі. Відкрити такий клуб у рідному місті – моя мрія ще з дитинства. На сьогоднішній день це єдиний такий клуб у регіоні. На початку, звісно, довелося брати кредити, вкладати власні кошти. Так потроху ми розвинулись.

Приємно, що на змагання знаходяться спонсори – місцеві підприємці, незважаючи на війну, адже бізнесу зараз теж важко. А щоб провести змагання у кількох вікових категоріях, потрібно близько 80 тисяч гривень.

Спочатку до нас на чемпіонати приїздило небагато учасників, але коли до нас приєдналась Дарина Гончарова, майстер спорту міжнародного класу, яка переїхала в Бучу з Херсону через війну, ми почали проводити відкриті змагання.

До нас стали приїздити спортсмени з різних областей України. Так само і наш клуб почав їздити на змагання в інші регіони. 

- Що стало найбільшим досягненням за час існування клубу?

- Мені подобається велика кількість дітей, яка відвідує тренування. Важка атлетика – трохи забутий спорт. Його в принципі не було в Бучі. Приємно, що з відкриттям клубу стільки дітей заохочується і ходить на заняття. Наприклад, хлопців простіше набрати, ніж дівчат. Проте зараз вже почали займатися дорослі дівчата.

Є декілька дівчат 10 років, які почали ходити і їм подобається.

Я вважаю, що ми піднялися на сходинку вище, з’явилася культура спорту, а це і є досягнення.

- Розкажіть, які категорії людей є учасниками клубу. Скільки працює тренерів?

- Наймолодшим спортсменам по шість із половиною років. Є й дорослі, які займаються важкою атлетикою. Наші тренери – це я, Дарина Гончарова і Дмитро Чеботарьов. У кожного з нас достатньо спортсменів.

Діти займаються після школи, починаючи з 16.00. Я зранку проводжу індивідуальні тренування, як і на початку своєї тренерської кар'єри, яка стартувала у 2017 році.

- Які змагання стали для клубу знаковими? Наскільки взагалі важлива участь у турнірах?

- Можу сказати з власного прикладу, що якби я не мав мети виступати, я б, мабуть, не тренувався або робив це несистематично. Адже коли ти знаєш, що в тебе через три місяці старт, то стараєшся тренуватися, щоб гарно виступити.

Так само і в дітей. Деяким спочатку просто подобається атмосфера тренувань, а потім вони вже мають бажання виступати і завойовувати перші місця.

Формуючи спортивне майбутнє молоді

- Чи маєте якісь програми для новачків? Як діти адаптуються?

- У нас тренери з досвідом, тож знають, над чим треба працювати тій чи іншій дитині. Багато дітей мають погану поставу, тож підбираємо для них спеціальні вправи на розтягнення. Іншим дітям зі слабкими ногами потрібно більше вправ зі стрибків і координації. У когось спина слабка, отже, потрібно її укріплювати. Тож ми шукаємо слабкі місця у наших вихованців і працюємо над їх усуненням.

- Як змінився клуб після повномасштабного вторгнення? Як доводилось відновлювати зал?

- Дане приміщення використовується як бомбосховище, тож тут були й окупанти, і наші військові. Довелося прибрати сміття, але загалом все вціліло, навіть спортивний інвентар залишився. Єдина складність полягала в новому наборі дітей, адже багато хто виїхав за кордон. Потрібна була реклама...

- Яку роль сьогодні відіграє клуб у житті громади?

- Я вважаю, без спорту нікуди. Діти ростуть і краще займатись спортом, ніж купувати алкоголь. Я бачу, як наші вихованці підписуються у соцмережах на відомих штангістів, стежать за їхніми успіхами… У дітей має бути в житті не лише школа і гуртки, а й спорт. У них є на це вдосталь часу на відміну від дорослих, які мають працювати, приділяти час сім’ї та іншим справам.

- Які подальші плани клубу?

- У нас є можливість ще набирати дітей, тож я б хотів, щоб до нас ходило  близько 150 спортсменів. Не всі наші вихованці займаються на високому рівні, щоб брати участь у змаганнях. Є ті діти, які тренуються для загального фізичного розвитку. Проте якщо дитина хоче на олімпіаду, ми готові її підтримати. Звісно, мріємо про більшу кількість призерів, але, я думаю, що з часом ми до цього дійдемо.

Взагалі хотілося б, щоб професія вчителя і тренера в Україні більше цінувалась і вище оплачувалась. Тренери – це ті ж вчителі, які, на жаль, недооцінені. Вони несуть велику відповідальність за групу дітей. При цьому мають бути хорошими психологами, щоб знайти до кожної дитини індивідуальний підхід. А це має достойно оплачуватись. Проте всі ми знаємо нинішній рівень заробітної плати вчителів чи тренерів в Україні. 

Розмову вела журналістка і ведуча Марія Марчук. Матеріал для публікації підготувала літературна редакторка Надія Проценко. Продюсерка та редакторка проєкту Наталія Зіневич. Розміщення матеріалу редакторки сайту Марини Литвиненко.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.