Цей день в історії: Куренівська трагедія
13.03.2019
Оксана Кириленко 0
58 років тому у Києві сталася масштабна трагедія, яка забрала життя близько 1500 людей.
13 березня 1961 року о 8.30 величезний потік селі заввишки 14 метрів пронісся Куренівкою з двох сторін: по вулиці Олени Теліги і повз Кирилівську церкву. Фактично це було цунамі з бруду. Протягом 30 хвилин загинуло біля 1500 чоловік.
Смертельний вал висотою 14 метрів і шириною 20 метрів нісся з швидкістю 5 метрів за секунду, знищуючи все на своєму шляху. Потік перевертав автівки, завалював на бік тролейбуси, валив стовпи електромереж, рвав дроти. А люди ж саме їхали на роботу…
Причиною катастрофи стала звичайна недбалість чиновників. В Бабиному Яру накопичували відходи роботи цегляних заводів, так звану пульпу. Спорудили дамбу, але не бетонну, як було заплановано, а земляну. Внаслідок чого і сталась трагедія.
Пульпа накрила площу близько 25 гектарів. Зруйнувала 68 житлових і 13 адміністративних будинків. Залишила без житла 353 сім’ї (1 228 особи). Вивела з ладу енергопостачання, газопостачання, частково зруйнувала каналізацію.
Загальний збиток склав 3,7 млн. рублів.
Влада наскільки могла, приховувала інформацію про трагедію. Ділянку обнесли високим парканом, в Києві відімкнули міжміський зв`язок, заборонили громадянські панахиди за загиблими. Тіла загиблих витягували протягом місяця.
Державна експертна комісія визначила, що основною причиною аварії є те, що дамба "не мала необхідної стійкості". Катастрофа "стала наслідком дефектів проектних рішень, своєчасно невиявлених... а також наслідком дефектів при проведенні будівельних робіт".
Київський обласний суд позбавив волі шістьох винуватців – двох проектувальників з Москви і чотирьох керівників київського будівельного управління. Щоправда, матеріали кримінальної справи швидко знищили – разом зі свідченнями очевидців і фотознімками з місця подій. Хтось впливовий побоювався оприлюднення прихованих подробиць.
Кияни по-своєму тлумачили те, що сталося. Мовляв, то мертві Бабиного Яру помстилися живим. Бо не можна влаштовувати парк відпочинку на кістках загиблих.
16-ти річний київській поет Леонід Кисельов, напише вірш, присвячений Куренівській трагедії, який опублікують лише через 30 років:
Тринадцатое марта, Куреневка.
Сначала глина, позже вал воды.
У человека буксовала «Волга»,
Он думал в ней уехать от беды.
Ему б бежать, минуты не теряя, -
И мог спастись. А он ее толкал.
Дома, машины и людей сметая,
Все приближался трехметровый вал.
Скользили ноги. Падал на колени,
Но поднимался и толкал опять.
Колеса “Волги” видели на гребне,
А он волною сразу был подмят.
Так и случилось, что погиб он вместе
С моим дружком, который в этот день
Случайно оказался в этом месте
И не удрал, а стал спасать людей.
1962
За інформацією: спільноти "Клуб Коренного Киевлянина", bbc.com