"Війна у дуже жорсткий спосіб показала нам, що не влада, а ми самі несемо відповідальність, в якому середовищі жити". Інтерв’ю з координаторкою ініціативи "Eco Bucha" Іриною Садовою

Після складних випробувань, які пережила Буча внаслідок окупації російськими військами, місцеві екоактивісти знайшли в собі сили для об’єднання заради майбутнього. Так, колишній клуб урбаністів разом із новими учасниками перетворився на екологічну ініціативу "Eco Bucha". Щосереди небайдужі бучанці збираються у коворкінгу по вулиці Енергетиків, 2, де обговорюють ідеї збереження природи, поліпшення екології та підвищення якості життя в місті. Від досліджень якості води та повітря до захисту багатовікових дерев – учасники організації працюють над вирішенням актуальних проблем довкілля. Координаторка ініціативи "Eco Bucha" Ірина Садова в інтерв’ю спеціально для медіа "Погляд" розповіла про основні напрямки діяльності екоініціативи та поділилась, як звичайні люди стають рушіями змін.

Екологія, що об'єднує громаду

- Розкажіть про об’єднання "Eco Bucha". Як зародилася ідея його створення?

- Об’єднання "Eco Bucha" виникло стихійно як воля мешканців Бучі одразу після звільнення міста від окупантів.

Люди почали приходити, як і до війни, щосереди о 16.00 у коворкінг по вулиці Енергетиків, 2. Але в той час був блекаут.

Тож ми збиралися при свічках. На наших зібраннях ми вирішили, що колишній клуб урбаністів і нові учасники будуть діяти саме в екологічному напрямку.

Найбільш потрібна і найактуальніша для мешканців Бучі зараз є тема екології.

Ми маємо берегти те, що у нас лишилося. І якщо раніше, за часів існування клубу урбаністів, перед кожною зустріччю потрібно було спочатку пояснювати тему зібрання, то тепер мешканці Бучі приходять самі, бо мають природне бажання щось зробити для свого міста як волонтери.

Фактично це вид волонтерства. Якщо хтось плете сітки чи збирає донати, то ми працюємо задля збереження природи навколо, щоб тут жити попри війну і її наслідки.

- Які теми переважно піднімаєте?

- Найперша тема, яка нас зібрала, це була якість води в річках, озерах, ставках, а також криницях Бучі та її околиць.

Чому?

Бо всі, хто тут був в окупації, пам'ятають, що саме криниці рятували життя людей, коли не було ні води, ні електрики.

І тому найактуальніша тема для Бучі – це якість води.

Ми розуміли, що підходити до якості води треба професійно. І серед нас є фахівець, який займається дослідженням якості води. Це Володимир Конюк, аналітик ринку питної води та незалежний аудитор систем водопостачання.

Саме навколо нього об'єдналися люди, які розуміли, що це реальна робота, яку можна виконувати, адже у нього є необхідні прилади й реагенти.

Тож ми почали з волонтерами міряти воду в криницях регіону.

Спочатку робили це в Бучі, потім почали отримувати запити з Ірпеня, Ворзеля щодо води не лише в криницях, а й у найближчих озерах та річках. Коли ми заявили, що займаємося якістю води, одразу знайшли однодумців, тому що є місцеві громадські організації, зокрема "Forest Control", які були обурені якістю води в річках, впливом на неї незаконної забудови та неякісними очисними спорудами.

І ми разом із ними почали міряти воду, викликати спеціальні органи, міністерства, екологічну комісію, писати офіційні звернення...

Це об'єднало людей.

Велике значення мало те, що серед нас є люди, які займаються оздоровленням за допомогою води, обливанням, купанням.

Зокрема, мова йде про Оксану Слупську, яка роками займається загартовуванням і вивчає вплив води на здоров'я людини.

Варто зазначити, що ще до початку великої війни ми видавали книжки Вітольда Камінського, який лікував водою в Бучі.

До нього на лікування масово їздили люди на початку ХХ століття.

Тут була ідеальна вода.

Лікарі тоді займалися водолікуванням професійно.

Тож перший напрямок діяльності, який розпочала група "Eco Bucha", це дослідження якості води.

Окрім фахівців із професійними реагентами і приладами, серед нас є люди, хто допомагає їздити до криниць, робити заміри, писати звернення у відповідні органи.

Таким чином ми заохочуємо долучатись до нашої діяльності інших людей. Цей напрямок роботи, а також поширення інформації про нашу діяльність допомогли нам отримати перший грант від громадської ініціативи "Екодія".

Це дуже відома організація в Україні, яка зосереджує кошти міжнародних донорів. За кошти гранту ми придбали професійний прилад – фотометр, за допомогою якого можна професійно міряти якість навколишньої води і робити аналітику.

Наші волонтери перевіряють ситуацію у регіоні, фахівці її заміряють і аналізують, ми потім створюємо інтерактивні карти, де наносимо криниці із зазначенням якості води у них.

Також ми не тільки купили прилад і зробили дослідження, а й створили три документи, щоб донести до людей всю інформацію.

- Наразі ваше об’єднання займається лише дослідженням якості води?

- Ні, не лише.

Майже кожного тижня до нас приходять фахівці з різних галузей.

Наприклад, до нас долучився науковець і підприємець з Ірпеня Ігор Криштафович, який десятиліттями займається дослідженням якості повітря.

Він понад 25 років прожив у Штатах. Тепер ми маємо не тільки фахівця з води, а й фахівця з дослідження якості повітря.

Уся наша діяльність супроводжується різноманітними майстер-класами, зустрічами, лекціями.

Наприклад, Володимир Конюк проводить майстер-класи для дітей, у ході яких вони вимірюють якість води в тому чи іншому зразку води з озера, криниці чи річки.

Ігор Криштафович читає лекції про те, як якість повітря впливає на наше життя, як її можна вимірювати.

Дехто з наших учасників вже придбали собі такі прилади і тепер викладають у соцмережі заміри якості повітря в різних точках Бучі.

Дерева – легені міста

- Які ще є напрямки вашої діяльності?

- Ще один крутий напрямок нашої діяльності, я вважаю, це збереження зелених насаджень.

Особливо зараз ми акцентуємося на збереженні вікових дерев, яким 200-300-400 років.

У нас є відповідний фахівець – Катерина Бутусова. Вона живе в Бучі, працює лікаркою.

У неї друга освіта – еколог з дизайну міста.

Вона вже створює проєкти щодо збережння існуючих дерев, особливо тих, що були пошкоджені під час окупації.

Зокрема, йдеться про ряд дубів по вулиці Києво-Мироцькій від супермаркету "Novus" до вулиці Богдана Хмельницького.

Наше завдання – зібрати арбористів – фахівців з обслуговування та догляду за деревами.

Вони знають, як правильно лікувати дерева, можуть дати свої рекомендації з догляду та збереження дерев, правильного кронування.

Дерева – це легені міста.

Наші багатовікові дуби – живі пам'ятники, які вистояли під снарядами. Це символи стійкості, на яких треба виховувати дітей. Ці дерева слід вилікувати і показувати на рівні з могилами.

Також у нашому об’єднанні є люди, які займаються сортуванням сміття.

Війна у дуже жорсткий спосіб показала нам, що не влада, а ми самі несемо відповідальність, в якому середовищі жити.

Нам ніхто не може прийти з вулиці і сказати щось робити.

Ми всі маємо рівні права, тож разом досліджуємо якість повітря і води, бережемо старі чи висаджуємо нові дерева, розповідаємо дітям у школах, як дбати про чистоту довкілля.

Розмову вела журналістка і ведуча Марія Марчук, матеріал для публікації підготувала літературна редакторка Надія Проценко. Продюсерка та редакторка проєкту Наталія Зіневич. Розміщення матеріалу редакторки сайту Марини Литвиненко.

Фото для публікації надані Іриною Садовою.

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і дивіться нас на YouTube. Також читайте та підписуйтесь на нас у Facebook Погляд Київщина та Іnstagram.