Статистичний аналіз некрологів російських окупантів
2 квітня 2022 рік. Я зібрав невеличку базу (на 500 рил) некрологів окупантів з російських регіональних медіа та соцмереж. Ось кілька графіків та висновків:
1. "потерь нет" заявив спікер МО РФ Конашенков за підсумками першого дня "спецоперації". Але, чомусь, в тих некрологах, де вказано день смерті окупанта, 16% з них "прилягли" ще у перший день - 24 лютого 2022 року.
2. Щонайменше 20% некрологів стосуються офіцерів. (насправді більше, оскільки у багатьох з них немає жодної інформації про мертвого окупанта, окрім імені і прізвища). Старші та вищі офіцери - приблизно 5% некрологів.
3. Левова частка мертвих окупантів - 19-20 річні орки. Є окремі екземпляри 2003 року народження. Майже 50% не старші 25 років.
4. Декілька прізвищ найчастіше траплялись серед опрацьованих некрологів. Ось вони, зліва направо: Бадмаев, Василенко, Иванов, Леонов, Магомедов, Мурадов, Муслимов, Сафронов.
5. І на останок. В некрологах не часто вказують приналежність до військової частини, однак щонайменше у 16% випадків можна ідентифікувати, що мертвий окупант служив у доблесній "дристатурі".
Потрохи добив базу мертвих окупантів до 1000. Попереду ще дуже багато роботи, але почну ділитись першими узагальненими даними.
Мабуть всі помітили нашестя бурятів, дагестанців та осетинів на українські землі. Може закраcтись питання - ми дійсно воюємо з Росією чи з республіками нацменшин, які Росія кидає на убій в Україні?
Я вирішив поділити кількість зібраних некрологів на одиницю населення у російських регіонах.
Як результат - вийшла шкала від 0 до 100, де 100 - найбільша кількість некрологів на 100 тисяч населення, а 0 - їх повна відсутність.
Найвищий показник виявився в Республіці Бурятія. І це не дивно. Менш ніж у мільйонній Бурятії - купа військових частин і з них як мінімум 3 повноцінні бригади задіяні в Україні: 5 танкова, 37 мотострілецька та 11 десантно-штурмова.
Далі - республіка Північна Осетія - Аланія та "родіна" Шойгу - республіка Тива. Між ними вклинилась Костромська область (дякуючи 331 "ударному" полку ВДВ).
І на 5 місці - республіка Дагестан. Якщо говорити про кількість некрологів, то Дагестан - впевнений лідер, але у перерахунку на кількість населення займає тільки 5 позицію.
P.S. Звісно, результати в майбутьньому можуть змінитись: я не слідкував за дотриманням репрезентативності, та і російські медія не дуже люблять публікувати некрологи: так, практично немає жодної інформації про мертвих кадирівців (а мертві кадирівці є Тому - цей розподіл може коригуватись, але кардинально іншим він не стане.
У цьому графіку вказано кількість днів від смерті окупанта до постів в соцмережах, або регіональних ЗМІ. Ймовірно, в тих повідомленнях, де день загибелі не вказано, тривалість є більшою.
Загалом, тільки в третині повідомлень вказано день загибелі окупанта. І подавати "несвіжі" новини для медія нецікаво. Тому, ці дані потрібно сприймати обережно.
Більшість "хороших" звісток доходить до публіки в проміжку з 6 по 15 день після "денацифікації". Однак, є і чимало випадків, коли про загибель окупанта повідомляють і через місяць.
Я продовжую колекціонувати некрологи мертвих окупантів.
Силою, даною мені програмним забезпеченням корпорацій Альфабет і Майкрософт у вигляді електронних таблиць, намагаюсь систематизувати їх до якогось прийнятного вигляду.
Поки зібрано 1600 записів, але беклог ще великий.
На цей раз вирішив підготувати підбірку тактичних з'єднань Росії, які найбільш успішно помирали на українській землі.
Попереджаю, інформація далеко не повна. Точне з'єднання (принаймні на рівні дивізії) було ідентифіковано тільки в третині випадків зі зібраних 1600 некрологів. Місце загибелі - ще у меншій кількості. Однак, дані все одно цікаві.
З 10 з'єднань, які мають найбільші підтверджені втрати - 6 відносяться до ДВД військ (десантно-штурмові війська).
На першому місці доблесна 98 дивізія ВДВ. Особливо відзначився у ній 331 полк, який жив за лозунгом - "Побачити Гостомель і померти".
На другому місці ще одна ДВД дивізія - 76. Вона встигли відмітитись як в Бучанському районі Київщини, так і на Півдні і Сході: Херсон, Маріуполь.
І на почесному третьому місці - бойові буряти з 5 танкової бригади. Також Бучанський район.
В некрологах російських окупантів нечасто вказується фінальний етап їхньої демілітаризації. Однак, такі все ж трапляються.
Я виокремив п'ятірку найпопулярніших регіонів (міст), де російські окупанти знаходили свій закономірний кінець.
Так, 22,3% некрологів, у яких є інформація про місце денацифікації окупанта - стосуються Маріуполя.
На другому і третьому місцях - Харківська та Київська області.
Це передовсім Ізюм та харківські околиці у першому випадку та Гостомель, Ірпінь, Буча та чернігівський напрямок у другому.
В Донецькій області (за винятком Маріуполя) закінчили демілітаризацію ще понад 10% окупантів.
І на п'ятому місці - Херсонщина. Зауважив, що ніхто не пише, що окупант загинув у Чорнобаївці, натомість сором'язливо пишуть - "возлє Хєрсона, протівостоя прєвосходящім сілам нацистов" (або щось в тому ж дусі, залежно від упоротості писаки).
Колега звернув увагу на цікаві дані з росії. Загалом, знайшлось принаймні 600 людей (станом на 11 квітня), які написали чи поширили правду про русняву армію. В них це називається "діскрєдітация ВС РФ).
Топ-5 регіонів по кількості справ на карті.
Виділяється кенінгсберг, петербург і тимчасово окупований Крим.
Тримайте топ прізвищ та імен демілітаризованих російських окупантів. Найчастіше в Україні помирали Іванови. А також Кузнєцови, Магомєдови і Яковлєви. І дуже, дуже, дуже багато Алєксандрів.
Першоджерело за посиланням.
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.