Річка Ірпінь - учасниця бойових дій
![Річка Ірпінь - учасниця бойових дій Річка Ірпінь - учасниця бойових дій - зображення](/storage/resized/lg/news/966ed22f-b7d0-4dda-b46c-dfea00438612/285171557_325257386440013_7731164646067048483_n.jpg)
Перший вибух частково зруйнував дамбу - і вода з Київського водосховища хлинула у річку Ірпінь. Проте рівень води був занизький і довелось закладати нову вибухівку.
Щоб врятувати Київ від російської агресії, військові спільно із цивільними провели незвичайну операцію. Все відбувалось у перші два дні широкомасштабного вторгнення.
Біля села Козаровичі на північ від Києва Ірпінь впадає у Київське водосховище. Там стоїть насосна станція, яка перекачувала воду у Київське море. З 1961 року рівень водосховища вищий за рівень річки десь на 4,5 м.
![Річка Ірпінь - учасниця бойових дій Річка Ірпінь - учасниця бойових дій - зображення](/storage/resized/lg/news/966ed22f-b7d0-4dda-b46c-dfea00438612/285237120_325257763106642_3216549095100968578_n.jpg)
“24 лютого ми вже були тут. Ідея робити реверс - щоб насоси перекачували воду з водосховища в річку - виявилась технічно неможливо. Тому ми вирішили підірвати частину шлюзу, щоб не було хвилі і не потопити людей. Спершу заклали 500 кг вибухівки”, - розповідає Олександр Тихоход.
Від хутора Червоний до Мощуна вода не піднімалася, тому що були підняті заслони греблі. Вода вперлася в греблю Шевелівського моста, тому ворог прорвався на Мощун, встановив понтони.
Як тільки це з'ясувалося, вирішили підірвати дамбу в Козаровичах ще раз, щоб сильний потік перейшов через ту дамбу і вода закрила доступ до Мощуна.
![Річка Ірпінь - учасниця бойових дій Річка Ірпінь - учасниця бойових дій - зображення](/storage/resized/lg/news/966ed22f-b7d0-4dda-b46c-dfea00438612/285224304_325257599773325_6011726864866613681_n.jpg)
“Крім того, було спущено усі водосховища вздовж Ірпеня аж до Фастова, щоб напоїти річку. Там торфи, болота, річка глибока. Якби не річка Ірпінь, то воювали ми би десь на Оболоні і в центрі”, - каже Олександр.
Росіяни дійшли аж до зірваного шлюзу на дамбі в Козаровичах.
Вони стояли по той бік річки.
А по цей бік, з боку Києва, стояли наші підрозділи - батальйон оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького, ГУР, 72-га окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців та Сили територіальної оборони ЗСУ. Олександр Тихоход зараз є радником Командувача Сухопутних військ ЗСУ на громадських засадах.
Він уже 15 років організовує GPS орієнтування на позашляховиках саме в тій місцевості, де проходила лінія оборони Києва з півночі та з заходу. І саме це допомогло боротись з ворогом.
![Річка Ірпінь - учасниця бойових дій Річка Ірпінь - учасниця бойових дій - зображення](/storage/resized/lg/news/966ed22f-b7d0-4dda-b46c-dfea00438612/281748399_325257786439973_6931527790381191109_n.jpg)
“Я знаю майже всіх - єгері, браконьєри, місцеві жителі. І так сталося, що всі ці знайомства і зв’язки спрацювали як агентурна сітка, яка стала нашими очима. Все, що відбувалося по той бік Ірпеня, на окупованому боці, кожен рух ми докладали Командуванню і наводили артилерію майже на кожну ціль - від Київського моря до Житомирської траси”.
Олександр розповів про спротив людей, які опинилися тоді під російською окупацією по той бік Ірпеня:
“З того боку під окупантами сиділа жіночка, яка вилазила з пiдвалу і коригувала вогонь нашої артилерії. В Демидові 18-річний хлопець вилазив на горище і коригував вогонь.
На тому боці було дуже багато російської техніки - САУ, звідти лупили Гради. За його допомогою було спалено чимало техніки ворога.
В Катюжанці був дід, який наґуґлив, як виглядає російська техніка, і дуже точно передавав інформацію.
Він вкрав у росіян карти, які нам дуже допомогли. По цих картах ми побачили, як будуть рухатися росіяни.
У Капітанівці на одному підприємстві заховався охоронець і, поки вистачило заряду телефона, передавав дані про рух російської техніки”.
Першоджерело за посиланням.
Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.