Україна
Культура
Дати

Олена Пчілка кувала українську мову

19.07.2019 Косянчук Інна 0

Якими словами в українській мові завдячуємо Олені Пчілці? Одностайності немає, як і щодо дня її народження

Колись Новоград-Волинський носив іншу назву – Звягель. До нього влітку 1868 року переїхала  разом з чоловіком Петром Антоновичем Косачом виїхали на Волинь, до місця його служби, Ольга Петрівна Косач, яку ми знаємо як письменницю під псевдонімом Олена Пчілка. Саме у цьому місті вона вишукувала українські етнографічні перлини, записувала пісні, обряди, народні звичаї, збирала зразки народних вишивок. 25 лютого 1871 року тут народилася дочка Лариса, яка стала відомою як Леся Українка. Два сини й чотири дочки виростила сім'я Косачів.

Цього року відзначаємо 170-річчя з дня народження Олени Пчілки.

На вшанування  цієї відомої письменниці, етнографа, публіцистки, громадської діячки, члена-кореспондента Всеукраїнської академії наук у Новограді-Волинському 2019 рік оголошений роком Олени Пчілки. Розпорядження «Про відзначення 170-ї річниці від дня народження Олени Пчілки» міський голова Новограда-Волинського Віктор Весельський підписав 11 січня 2019 року.

Було визначено план культурно-мистецьких заходів, які планується провести з цієї нагоди протягом року. Як повідомляє сайт міста Новоград Волинського, у музеї родини Косачів ініційовано мистецьку акцію «Узори Олени Пчілки» з вишивання 24-метрового рушника орнаментами, які протягом семи років збирала Олена Пчілка у Звягельському повіті і видала їх у 1876 році.

Олена Пчілка залишила по собі багату мистецьку спадщину – вірші, п’єси, переклади, етнографічні збірки. Відома також своєю активною громадянською позицією, спрямованою на збереження і популяризацію української мови і культури. Видавець низки журналів, автор публіцистичних, літературно-критичних статей і спогадів. Зокрема, як писав «Погляд», видавала єдиний тодішній Російській імперії дитячий журнал українською мовою.

Як зауважує професорка Києво-Могилянської академії Віра Агеєва, саме Олена Пчілка запровадила моду на українські строї. «І Олена Пчілка, Михайло Старицький, Іван Франко, Леся Українка взялися до реформування літературної мови. Воно тоді дістало назву "кування", тобто виковування, витворення слів. Може видатися дивним, що загальновживані нині лексеми з'явилися "з примхи" відважних авторів. Так, Старицькому ми завдячуємо словами "мрія" та "майбутнє", Олені Пчілці - прикметниками "палкий" і "променистий"», зазначає Віра Агеєва. Втім, у деяких моментах вивчення творчої спадщини Олени Пчілки немає одностайності. Зокрема, на Фейсбук-сторінці Tłumacz przysięgły języka ukraińskiego i rosyjskiego - Andrzej Zelwak зазначається, що слово «мрія» в українську мову ввела саме Олена Пчілка.

Та це не єдина розбіжність щодо життєвого шляху Олени Пчілки. Зокрема, різні джерела подають різну дату народження її народження. Будучи одностайними у тому, що вона народилась у Гадячі на Полтавщині у родині Драгоманових1849 року, одні джерела вказують її днем народження 5 (17 липня), інші –29 червня.

Фото з відкритих інтернет-ресурсів