Олена Апчел: Незалежність держави, дуже схожа на особисту свободу людини

Держава, яка перестає боротись за свою незалежність, щодня її відстоювати, будувати відкриті інституції, не замовчувати злочини, дбати про дотримування конституційних прав і свобод - така держава приречена перетворитися або на імперію (якщо в неї є ресурси) або втрати свою незалежність і бути поглинутою.

І людина, коли перестає відстоювати цінності, в які вірить, втрачає повагу до себе та інших, замовчує несправедливості, не бореться за свою Самість - втрачає незалежність, перестає бути вільною, а з часом перестає бути собою, підкоряється і розчиняється.

Ми століттями б'ємося за своє право на існування та свою ідентичність, але сильно виснажуємося і час від часу впадаємо в довірливу дрімоту. Дрімаємо від втоми, і від того, що в кожній битві гинуть найвідважніші, голос яких не давав заснути, особисто незалежні люди - ті хто б'ються і залізом і словом.

33 роки тому текст Акту проголошення незалежності України, набраний на друкарській машинці, складався лише з 93 слів, але за ним стояли роки боротьби сотень відданих ідеям нашого права на самовизначення. 29 мільйонів українок та українців тоді проголосували "за".

33 роки тому незалежність до нас повернулася, і не треба було за неї воювати. Так здавалося.

Того року мені було лише п'ять рочків, я була занадто маленька, щоб робити якісь особисті висновки. Але зараз знаю, що незалежністю, коли вона настає, необхідно вміти розумно розпорядитися, інакше її будуть прагнути забрати, кожен раз, коли ти не готовий до бою.

Того незалежного ранку більшість дрімала. Були ті, хто попереджав, готувався, але в меншості. Десять з половиною років тому стало ясно - треба за цю незалежність дати бій. І тисячі з нас поєднали розуміння особистої та державної волі, щоб битися в цій війні за незалежність. Але, на жаль, знову не більшість. Маю надію, що більшість збудилася два з половиною роки тому.

Дрімота - солодка і бажана, але дуже дорога. За неї ми зараз платимо руйнацією, біженством, каліцтвами й смертями.

Бо незалежність і держави і людини - це про відповідальність, яка складається з гідності, самодостатності, самоповаги та взаємоповаги.

Особисте зрілішання кожного року все більше пояснювало з середини значення найвищих цінностей, які люди захищають ціною власних життів.

Цьогоріч слова: "боротьба за незалежність" для мене стали ще й фізично реальними.

І словом і металом.

За своє право обирати власне майбутнє - треба боротися.

За право мати свою гідність - треба боротися.

За свободу - треба боротися.

Борімося.

З Днем відновлення незалежності України.

Світла память і честь тим, хто загинув в цій боротьбі.

Шана і вдячність тим, хто продовжує боротися.

Першоджерело за посиланням.

На цій сторінці представлені насамперед думки автора, які можуть не збігатися з позицією медіа "Погляд".

Ми публікуємо авторські матеріали передусім заради дискусії щодо важливих питань, бо віримо в силу громадянського суспільства і публічного діалогу.

Якщо вам є чим поділитися, чекаємо на ваші дописи. Пишіть!

Вас також може зацікавити:

Олена Апчел: Режисура концерту Сергія Жадана

Олена Апчел: Кам'яні вишиванки Нової Каховки

Щоб першими дізнаватися про останні події Київщини, України та світу – переходьте і підписуйтесь на наш Telegram-канал Погляд Київщина – Інформаційна Агенція. Також читайте нас у Facebook Погляд Київщина і дивіться на YouTube.